Гета (імператор)
Гета І лат. Publius Septimius Geta ![]() | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
4 лютого 211 — 26 грудня 211 | ||
Попередник: | Север І | |
Наступник: | Каракалла | |
| ||
| ||
| ||
| ||
Народження: |
7 березня 189[1] ![]() Рим, Римська імперія[2] або Мілан[2] ![]() | |
Смерть: |
26 грудня 211 (22 роки) ![]() Рим, Римська імперія ![]() | |
Поховання: |
Замок Сант-Анджело ![]() | |
Країна: |
Стародавній Рим ![]() | |
Релігія: |
давньоримська релігія ![]() | |
Рід: |
Династія Северів ![]() | |
Батько: |
Септимій Север[3] ![]() | |
Мати: |
Юлія Домна[4][3] ![]() | |

Пу́блій Септи́мій Ге́та (лат. Publius Septimius Geta, 29 травня, 189 — 26 лютого, 212) — римський імператор з 211 року. Зайняв престол після смерті свого батька Септимія Севера разом зі своїм старшим братом Каракаллою.
Птолемей I Сотер, Фараон Єгипту
Птолемей II Філадельф, Фараон Єгипту
Птолемей III Евергет, Фараон Єгипту
Птолемей IV Філопатор, Фараон Єгипту
Птолемей V Епіфан, Фараон Єгипту
Птолемей V Епіфан, Фараон Єгипту
Клеопатра ІІ, Фараон Єгипту
Клеопатра III, Фараон Єгипту
Птолемей X, Фараон Єгипту
Клеопатра V, Фараон Єгипту
Клеопатра VII, Фараон Єгипту
Клеопатра Селена II, Фараон Єгипту
Птолемей, Цар Мавретанії
Гай Юлій Алексіон, Принц Сирії
Гай Юлій Бассіан, Принц Сирії
Юлія Домна, Римська Імператриця
Юлія Меза, Принцеса Сирії
Юлія Соемія, Принцеса Сирії
Геліогабал, Римський Імператор
Юлія Мамея, Принцеса Сирії
Александер Север, Римський Імператор
Гета був молодшим сином засновника династії Северів — Септимія Севера та Юлії Домни. Носив ім'я свого діда. Виховувався разом відомим вченим Квінтом Сереном Саммоніком. Гета був молодшим від свого брата Каракалли всього на 11 місяців. Уже в молодші роки почалося суперництво між братами, яке з роками переросло у ненависть. У 197 році Гета супроводжував свого батька в поході проти парфян і в цей час отримав разом з Каракаллою титул Цезар.
На початку 202 року повернувся до Риму, в той час як сім'я залишилася на сході. У 202—204 роках перебував на батьківщині свого батька у Лептісі Великому в Лівії. Марно намагався батько згладити ненависть братів. Він узяв їх з собою в похід на Британію у 208—211 роках, що було останньою спробою примирити їх між собою.
Після смерті Септимія Севера 4 лютого 211 року брати одночасно стали правителями імперії. Гета, популярний серед солдатів, не виступав відкрито проти Каракалли. Особливо підтримував Гету ІІ Парфянський легіон.
Однак у лютому 212 року Каракаллі вдалося запросити Гету ніби на розмову примирення в присутності матері і там підступно вбити. Причому мати теж була поранена.
Після цього на ім'я Гети було накладено Damnatio memoriae. Навіть монети з його іменем було переплавлено. Знищено більше ніж 20 тисяч прихильників Гети, багато було запроторено до в'язниць.
Проте пізніше у 219 році Геліогабал реабілітував його.
- ↑ Smith W. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology / W. Smith — 1849. — 1219 p.
- ↑ а б Scriptores Historiae Augustae Historia Augusta
- ↑ а б Гета // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. VIIIа. — С. 586.
- ↑ Ив. Гр. Юлии сирийские // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 344–346.
- Біографія у Historia Augusta (англ.)