Портал:Стародавній Рим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портал   Обговорення порталу   Проєкт   Обговорення проєкту   Учасники   Зацікавлені   Основні статті
Редагувати Ласкаво просимо до порталу Стародавній Рим!

Старода́вній Рим (лат. Roma antiqua, також Древній Рим, старожитній, античний Рим) — одна з цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста — Рима (лат. Roma), яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника — Ромула. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Апенінському п-ві ще в Х ст. до н. е. Центр Риму сформувався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Палатином і Квіріналом. Розташована вздовж Середземного моря, Римська держава з часом стала однією з найбільших імперій Давнього світу.

За століття свого існування, давньоримська цивілізація змінювалася від монархії до олігархічної республіки, а потім — до все в більшій мірі автократичної імперії. Завдяки завоюванням та асиміляції вона згодом почала домінувати над усім Середземномор'ям. Піку своєї могутності Стародавній Рим досяг у ІІ ст.н.е., коли під його контролем опинилися территорії від сучасної Шотландії на півночі до Ефіопії на півдні та від Вірменії на сході до Португалії на заході.

У 395 р. Римська імперія розділилася на дві частини — західну та східну. Уражена внутрішньою нестабільністю та атакована різними мігруючими народами, західна частина імперії, що включала Іспанію, Галлію, Британію та Італію, розпалася на незалежні королівства у V ст. Східна частина імперії, яка управлялась Константинополем і включала Грецію, Анатолію, Сирію та Єгипет, вижила в цій кризі і, незважаючи на втрату Сирії та Єгипту, завойованих арабами, відновилася та проіснувала ще тисячу років, але врешті-решт її залишки були анексовані турецькою Оттоманською імперією.


Вибрана особистість

Публій Овідій Назон (лат. Publius Ovidius Naso), або Овідій (* 20 березня 43 до н. е., Сульмона, сучасна Італія — † 17 н. е., Томіс, сучасна Констанца, Румунія) — останній з поетів «золотої доби» римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на пізнішу європейську середньовічну літературу та по наш час.

Овідій був останній з відомих поетів Августової доби, зі смертю якого закінчилося золоте століття римської поезії. Зловживання талантом в період його найбільшого розвитку позбавило його права стояти поряд з Вергілієм і Горацієм, але ключем била в ньому поетичне обдарування і віртуозність його віршової техніки робили його улюбленцем не тільки між сучасниками, але і за весь час Римської імперії. Безперечно, Овідію як поету має бути відведено одне з чільних місць в римській літературі.

Редагувати 
Добра стаття


А́ппієва доро́га (лат. Via Appia) — найважливіша з античних доріг Стародавнього Риму. Дорога, прокладена в 312 до н. е. при цензорі Аппії Клавдії Цеку, проходила з Рима в Капую, пізніше була проведена до Бріндізі. Через неї було налагоджене сполучення Риму з Грецією, Єгиптом і Малою Азією.

Уздовж Аппієвої дороги розташовано безліч пам'ятників: гробниці та вілли республіканського та імперського періоду, християнські та юдейські катакомби, середньовічні башти та укріплення, часто побудовані на руїнах римських пам'ятників, ренессансні та барокові будівлі.

Редагувати Вибране зображення


Портрет подружжя з фресок Помпеї, колишнього римського міста.


Редагувати Нові статті


  • NJ — започаткував 12 травня 2024 користувач 175.223.30.32
  • LJ — започаткував 12 травня 2024 користувач 175.223.30.32


Редагувати Корисні шаблони


Корисні шаблони:


Редагувати Чи Ви знаєте...


  • Автором відомого вислову “Коли ти в Римі роби як римляни” є Св. Амвросій, єпископ Мілану, IV ст. Коли Св. Августин прибув до Мілану він помітив що люди там не постили в суботу як це робили римляни. Запитавши Св. Амвросія якої традиції дотримуватись Августин отримав відповідь: “В Римі я пощу в суботу в Мілані ні” Ця відповідь з часом істала крилатою фразою “Коли ти в Римі роби як римляни”
  • Першою династією римський імператорів були Юлії-Клавдії. Серед них тільки Октавіан Август точно помер власною смертю.
  • За римськими віруваннями, у кожної людини є свій геній - божество, яке охороняє її від лиха та сприяє успіхам "підопічного". Генії, на думку римлян, були також у міст та держав.
  • Весталки - це жриці богині Вести у римлян. Вони мусили протягом 30 років зберігати дівочу цноту, але користувалися великими привілеями. Найцікавіший з них - помилувати людину, що ведуть на страту за умови, що вони зустріли засудженого випадково. При цьому весталка повинна була поклястися, що ніколи раніше цієї людини не бачила, і милує її не для власної користі.
  • Над Колізеєм можна було висунути великий сонячний козирок, який захищав глядачів від сонця в жарку погоду. Колізей будували 12 років. Для того, щоб всі 70 тисяч глядачів могли вийти, вистачало всього трьох хвилин.


Редагувати Сьогодні у Стародавньому Римі — 17 травня:



Свята:

Події:

Народилися:

Померли:


Редагувати Категорії


Стародавній Рим‎ (23 К, 157 С)
Незавершені статті про Стародавній Рим‎ (5 К, 112 С)
Археологія Стародавнього Риму‎ (1 К, 3 С)
Війни Стародавнього Риму‎ (7 К, 76 С)
Військова справа Давнього Риму‎ (9 К, 64 С)
Вікіпроєкт:Стародавній Рим‎ (2 К, 8 С)
Вороги Стародавнього Риму‎ (11 С)
Географія Стародавнього Риму‎ (6 К, 18 С)
Давньоримські музеї‎ (11 К, 7 С)
Дослідження Стародавнього Риму‎ (1 К)
Історія Стародавнього Риму‎ (1 К, 13 С)
Культура Стародавнього Риму‎ (17 К, 50 С)
Персоналії:Стародавній Рим‎ (36 К, 31 С)
Політика Стародавнього Риму‎ (2 К, 11 С)
Релігія стародавнього Риму‎ (4 К, 85 С)
Римська імперія‎ (15 К, 75 С)
Римська республіка‎ (3 К, 23 С)
Римське право‎ (6 К, 95 С)
Римський календар‎ (1 К, 15 С)
Списки:Стародавній Рим‎ (19 С)
Стародавній Рим у мистецтві і культурі‎ (2 К, 17 С)
Суспільство Стародавнього Риму‎ (3 К, 16 С)
Титули стародавнього Риму‎ (2 К, 56 С)
Шаблони:Стародавній Рим‎ (3 К, 31 С)


Редагувати Допоможіть, будь ласка


Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про Стародавній Рим

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.


Як робити, з чого почати першу свою публікацію:


Редагувати Необхідні статті



Редагувати Братні портали
Магістратури, посади і титули в Стародавньому Римі
Республіка
Ординарні
Екстраординарні
Релігійні
Військові
Інші
Принцепс сенату · Народний трибун (Плебейський трибун)  · Легат (посланець)  · Ліктор
Рання імперія
Пізня імперія
Верховна влада
Республіканські магістратури
Центральні адміністративні
посади
Провінційна адміністрація
Титули
V століття до н. е.
IV століття до н. е.
393: Луцій Папірій Курсор та Гай Юлій Юл †,цензор-суффект- Марк Корнелій Малугінен — 389: Луцій Папірій Мугіллан (?) і Марк Фурій Фуз (?) — 380: Спурій Постумій Альбін Регіллен † і Гай Сульпіцій Камерін — 378: Спурій Сервілій Пріск та Квінт Клелій Сікул — 366: Гай Сульпіцій Петік і Авл Постумій Альбін Регіллен (?) — 363 або 358: Марк Фабій Амбуст і Луцій Фурій Медуллін — 351: Гней Манлій Капітолін Імперіос та Гай Марцій Рутіл — 340: Публій Корнелій Сципіон та Луцій Корнелій Сципіон (???) — 332: Спурій Постумій Альбін та Квінт Публілій Філон — 319: Гай Сульпіцій Лонг і невстановлена особа (???) — 318: Луцій Папірій Красс та Гай Меній — 312: Аппій Клавдій Цек та Гай Плавцій Венокс — 307: Марк Валерій Максим Корвін та Гай Юній Брут Бубульк — 304: Квінт Фабій Максим Рулліан та Публій Децій Мус
III століття до н. е.
300 або 299: Публій Сульпіцій Саверріон та Публій Семпроній Соф — 294: Публій Корнелій Арвіна та Гай Марцій Рутил Цензорин — між 290 та 288: Спурій Карвілій Максим та Квінт Фабій Максим Гург (?) — 283: Квінт Цедіцій Ноктуа і невстановлена особа — 280: Луцій Корнелій Сципіон Барбат та Гней Доміцій Кальвін Максим — 275: Квінт Емілій Пап та Гай Фабрицій Лусцін — 272 або 271: Луцій Папірій Претекстат та Маній Курій Дентат — 269: Луцій Емілій Барбула та Квінт Марцій Філіп — 265: Гней Корнелій Блазіон та Гай Марцій Рутіл Цензорін (у 2-й раз) — 258: Луцій Корнелій Сципіон та Гай Марк Дуілій — 253: Луцій Постумій Мегелл † і Децим Юній Пера — 252: Маній Валерій Максим Корвін Мессала та Публій Семпроній Соф — 247: Авл Манлій Торкват Аттік та Авл Атілій Калатін — 241: Марк Фабій Бутеон та Гай Аврелій Котта — 236: Луцій Корнелій Лентул Кавдін та Квінт Лутацій Церкон — 234: Авл Постумій Альбін та Гай Атілій Бульб — 231: Тит Манлій Торкват та Квінт Фульвій Флакк — 230: Квінт Фабій Максим Веррукоз та Марк Семпроній Тудітан — 225: Гай Клавдій Центон та Марк Юній Пера — 220: Луцій Емілій Пап та Гай Фламіній — 214: Публій Фурій Філ та Марк Атілій Регул — 210: Луцій Ветурій Філон † і Публій Ліциній Красс Дів — 209: Марк Корнелій Цетег та Публій Семпроній Тудітан — 204: Гай Клавдій Нерон та Марк Лівій Салінатор
II століття до н. е.
199: Публій Корнелій Сціпіон Африканський та Публій Елій Пет — 194: Гай Корнелій Цетег та Секст Елій Пет Кат — 189: Тит Квінкцій Фламінін та Марк Клавдій Марцелл — 184: Луцій Валерій Флакк та Марк Порцій Катон — 179: Марк Емілій Лепід та Марк Фульвій Нобіліор — 174: Авл Постумій Альбін Луск та Квінт Фульвій Флакк — 169: Гай Клавдій Пульхр та Тиберій Семпроній Гракх — 164: Луцій Емілій Павло Македонський та Квінт Марцій Філіп — 159: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул та Марк Попіллій Ленат — 154: Марк Валерій Мессала та Гай Кассій Лонгін — 147: Луцій Корнелій Лентул Луп та Луцій Марцій Цензорін — 142: Публій Корнелій Сціпіон Еміліан Африканський та Луцій Муммій — 136: Аппій Клавдій Пульхр та Квінт Фульвій Нобіліор — 131: Квінт Цецилій Метелл Македонський та Квінт Помпей — 125: Гней Сервілій Цепіон та Луцій Кассій Лонгін Равілла — 120: Квінт Цецилій Метелл Балеарік та Луцій Кальпурній Пізон Фругі — 115: Луцій Цецилій Метелл Далматік та Гней Доміцій Агенобарб — 109: Марк Емілій Скавр та Марк Лівій Друз † — 108: Квінт Фабій Максим Ебурн та Гай Ліциній Гета — 102 Гай Цецилій Метелл Капрарій і Квінт Цецилій Метелл Нумідійський
I століття до н. е.
97: Луцій Валерій Флакк та Марк Антоній Оратор — 92: Гней Доміцій Агенобарб та Луцій Ліциній Красс — 89: Луцій Юлій Цезар та Публій Ліциній Красс — 86: Луцій Марцій Філіп та Марк Перперна — 70: Гней Корнелій Лентул Клодіан та Луцій Геллій Поплікола — 65: Марк Ліциній Красс та Квінт Лутацій Катул Капітолін — 64: Маній Ацилій Глабріон (?) і Луцій Аврелій Котта — 61: Гай Скрибоній Куріон і Луцій Юлій Цезар (?) — 55: Марк Валерій Мессала Нігер та Публій Сервілій Ватія Ісаврік — 50: Аппій Клавдій Пульхр та Луцій Кальпурній Пізон Цезонін — 42: Публій Сульпіцій Руф та Гай Антоній Гібрида — 28: Октавіан Август та Марк Віпсаній Агріппа — 22: Павло Емілій Лепід та Луцій Мунацій Планк — 8: Октавіан Август (без колеги)
I століття н. е.
14: Октавіан Август та Тиберій Клавдій Нерон — 43: Клавдій та Луцій Вітеллій — 73: Веспасіан та Тіт Флавій Веспасіан — починаючи з Доміціана римські імператори отримували цензорські повноваження довічно
† помер, перебуваючи на посаді, (?) — ім'я цензора або дата його цензорства спірні, (???) — існування цензорів цього року спірно
Октавіан Август (27 до н. е. - 14 н. е.) • Тиберій (14-37) • Калігула (37-41) • Клавдій (41-54) • Нерон (54-68)
Веспасіан (69—79) • Тит (79—81) • Доміціан (81—96)


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Портал:Стародавній_Рим&oldid=41701903