Геїкбаїри
|
Геїкбаїри
|
Геїкбаїри чи Геїк-Баїри (тур. Geyikbayırı, Geyik Bayırı) — село на півдні Туреччини, у районі Коньяалти провінції Анталія. Розташоване в передгірському районі на відстані 28 км на захід від столиці провінції міста Анталії. Село існує принаймні з XIX століття, а в XX столітті адміністративно складалося з 3 окремих поселень (або махалля): власне Геїкбаїри, Карджібаїри та Акдамлара. Населення переважно займалося сільським господарством, а з початку XXI століття розвивається рекреаційний туризм, зокрема альпінізм.
Геїкбаїри лежить у верхів'ях долини Бога-Чай. З півдня воно межує з селом Каргарлджа, на південному сході з селом Елмін, на сході — з селом Акдамлар.
Село розташоване на висоті 650 метрів над рівнем моря. Поблизу розташована однойменна печера[1].
Історія села є неясною. Походження мешканців на початку 1960-х років прослідковувалося на 5 поколінь назад, до середини XIX століття. Нижнє поселення - Акдамлар, відоме з 1904 року.[2]
Станом на 1963 рік село складалося з трьох відокремлених кварталів-махалля[3]:
- власне Геїкбаїри
- Карджібаїри
- долинне поселення Акдамлар
У 1960-х роках населення вело напів кочовий спосіб життя, підіймаючись вище в гори на літо, де уникало спеки та вирощувало додаткові культурні рослини[4]. Також у селі була школа, побудована 1942 року[5], а мешканці Акдамлару відвідували школу в іншому селі Чакірлар[6].
У 2002 році Акламлар виділився в окреме сільське поселення.
На початок 1960-х років у поселенні Геїкбаїри мешкало 366 осіб, у Карджібаїри — 155 осіб, а в Акдамларі — 237. Сумарно населення складало 758 осіб[7].
За переписом 1968 року сумарно в селі мешкало 755 осіб[8].
Населення села складає 460 мешканців на початок 2020-х років, але влітку досягає 3 тисяч за рахунок дачників. Основні заняття мешканців — тваринництво та рослинництво[9].
У селі також наявні гостьові будинки та альпіністський кемпінг. У селі починається відомий туристичний шлях «Лікійська стежка». Поблизу села розташована півторакілометрова гряда стрімких скель, де облаштовано понад 700 маршрутів для заняття скелелазінням. Використання скель у рекреаційних цілях почалося з 2001 року. Це місце вважається найбільшим альпінстським центром Туреччини[10].
Серед сільськогосподарських культур вирощуються кукурудза, пшениця та овес. Наявні яблуневі, грушеві та горіхові сади. Апельсини вирощуються лише в Акдамларі[11].
- ↑ Ali Yamaç, Eric Gilli, Ezgi Tok, Koray Törk. Caves and Karst of Turkey — Vol. 1: History, Archaeology and Caves, с. 36
- ↑ Kolars, 1963, с. 47.
- ↑ Kolars, 1963, с. 32-35.
- ↑ Kolars, 1963, с. 51.
- ↑ Kolars, 1963, с. 122.
- ↑ Kolars, 1963, с. 88.
- ↑ Kolars, 1963, с. 35.
- ↑ Census of population by administrative division: province, district, sub-district, and village (muhtarlık) population. T.C. Başbakanlık Devlet İstatistik Enstitüsü. 1968.(тур.)
- ↑ Geyikbayırı [Архівовано 3 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Konyaalti KAYMAKAMLIK(тур.)
- ↑ Rock Climbing in Antalya. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- ↑ Kolars, 1963, с. 79.
- John F. Kolars. Tradition, Season, and Change in a Turkish Village [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Foreign Field Research Program, Випуск 15. (1963)(англ.)
- Geyikbayırı [Архівовано 3 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Konyaalti KAYMAKAMLIK(тур.)
- Rock Climbing in Antalya [Архівовано 3 листопада 2021 у Wayback Machine.]