Координати: 48°46′25″ пн. ш. 25°44′54″ сх. д. / 48.77361° пн. ш. 25.74833° сх. д. / 48.77361; 25.74833
Очікує на перевірку

Гиньківці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гиньківці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060370060089477
Облікова картка Гиньківці 
Основні дані
Засноване 1427
Населення 350
Територія 1.540 км²
Густота населення 227.27 осіб/км²
Поштовий індекс 48640
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°46′25″ пн. ш. 25°44′54″ сх. д. / 48.77361° пн. ш. 25.74833° сх. д. / 48.77361; 25.74833
Водойми Тупа
Відстань до
районного центру
19 км
Місцева влада
Адреса ради 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Гиньківці. Карта розташування: Україна
Гиньківці
Гиньківці
Гиньківці. Карта розташування: Тернопільська область
Гиньківці
Гиньківці
Мапа
Мапа

CMNS: Гиньківці у Вікісховищі

Гинькі́вці — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тупа, у центрі району. До 2020 року підпорядковане Ворвулинській сільраді.

При Гиньківцях був хутір Вербова, нині не заселений. Населення — 349 осіб (2003).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

На околицях виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури.

Перша писемна згадка — 1427[2].

У 1442 р. польський король Владислав Ворненьчук за багаторічну сумлінну службу, а також за подорож до татар подарував село Томашеві, який походив із Гиньківців.

За Австро-Угорщини і Польщі у селі діяла однокласна школа з польською мовою навчання. За переписом 1921 р., в селі був 151 двір із населенням 752 особи, на 1931 р. – 178 дворів (858 осіб).

До 1930 р. були три корчми (згодом залишилась одна), два водяних млини і гуральня. У селі діяли філії “Просвіти” та інших українських товариств (до 1939 р.); кооператива “Згода”, каменоломні.

Релігія

[ред. | ред. код]

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятники:

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1991 р.

Скульптура — бетон, постамент — камінь.

Скульптура — 1 м, постамент — 1,5 м.[3][4]

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, ТОВ «Промінь».

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Володимир Круцяк (1936—2000) - український вчений у галузі медицини, академік, доктор медичних наук, педагог.
  • Антон Білик (1936—2000) - український господарник, заслужений працівник сільського господарства України, депутат Тернопільської обласної ради.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Сіреджук П. Першовитоки.-К., 1994.
  3. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 49. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  4. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.

Література

[ред. | ред. код]