Глинськ (Хмільницький район)
село Глинськ | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Хмільницький район |
Тер. громада | Калинівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA05120070090060493 |
Основні дані | |
Засноване | 1445 (579 років) |
Населення | 1471 |
Площа | 3,47 км² |
Густота населення | 423,92 осіб/км² |
Поштовий індекс | 22425 |
Телефонний код | +380 4333 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°34′31″ пн. ш. 28°27′51″ сх. д. / 49.57528° пн. ш. 28.46417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
259 м |
Водойми | р. Постолова |
Місцева влада | |
Адреса ради | 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Глинськ — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 1471 особа.
Село Глинськ розташоване на березі річки Постолова — ліва притока Південного Бугу. Ґрунт чорноземний, з домішком піску.
Князь Юрій Друцький-Гірський та його дружина, Богдана Філонівна Кмітянка-Чорнобильська, у 1603 році за 100000 флориніа продали Острозькому Пиків, Глинсько, Жуків, Шепіївку, Кривошиїнці тощо[1] |
.
З матеріалів книги «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета» за 1901 рік[2]:
На околиці селища знаходиться урочище з великим насипом: там колись височів палац, що належав князям Глинським.
З часу заснування у 1445 році, і до 1793 року село Глинськ адміністративно належало до Подільського воєводства (лат. Palatinatus Podoliae, пол. Województwo podolskie) — адміністративно-територіальної одиниці Річі Посполитої.
Після розділу Речі Посполитої у 1793 році між Австро-Угорщиною, Росією та Прусією, село Глинськ адміністративно належало до Російської імперії, Подільської губернії, Вінницького повіту, Кутищанської волості.
У сповідальній відомості від 1802 року, яка зберігається в Державному архіві Хмельницької області[3] (фонд 315, опис 1, справа 6816), у 1802 році, у Свято-Успенській церкві села Глинськ сповідались 860 осіб, з них:
- 9 осіб — священослужителі та члени їх сімей (1 % населення);
- 40 осіб — шляхта грекоруської віри та члени їх сімей (4,6 % населення);
- 808 осіб посполиті (селяни) та члени їх сімей (93,9 % населення);
- 3 особи — військові (солдати).
У 1898 році населення приходу становило 242 однодворців і міщан, з них 2047 селян обох статей. Всі парафіяни — малороси, православні, і займаються переважно хліборобством. З часу існування парафії в ній було два дерев'яні храми: один на честь Успіння Божої Матері, інший — на честь святого великомученика Дмитра. Коли останній занепав і був зруйнований, на його місці споруджена невелика капличка; коли ж і ця занепала, то на місці колишнього престолу поставлений дерев'яний хрест, а садиба зайнята селянами, які користуючись землею, платять поміщику Милорадовичу. В середині XIX століття занепав і Успенський дерев'яний храм, тому був розібраний і на його місці у 1852 році був споруджений новий Успенський храм, що коштував парафіянам близько 20000 рублів. Церковної землі: садиба 3 десятин, орної — 46 десятин, сінокіс — 21 десятина, і болотистої — 2 десятини. Приміщення старі, крім будинку псаломщика, побудованого у 1890 році. У Глинську було однокласне училище, яке на той час було нижчим закладом Міністерства народної просвіти Російської імперії. Законоучитель — парафіяльний священник Іван Матвійович Глуговський[4]. Крім того була церковна школа для дівчаток з 1897 року.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 262 жителі села[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Калинівської міської громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району[7].
- ↑ Boniecki A. Poczet rodów w Welkiem Księstwie Litewskiem w XVI i XVI wieku. W. 1883. str. 132 [Архівовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, выпуск девятый. — Каменец-Подольський, 1901 г., стр. 280. (рос.)
- ↑ Зведений каталог метричних книг, що зберігаються в державних архівах України, том 8,книга 1 (PDF). https://undiasd.archives.gov.ua/doc/metric-books/mbv8-b1.pdf (УкраЇнською) . Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2020. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Памятна книжка Подольской губернии на 1911 год. Каменец-Подольский, издательство тип. Подол. губ. правл., 1911 год, стр. 144 (рос.)
- ↑ Глинськ. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- ↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області». www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Гли́нськ // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1972. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії), 1972: 788 с. — С. 291
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |