Сальник (село)
| село Сальник | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район |  Хмільницький район
|
| Тер. громада | Калинівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA05120070370079850 |
| Облікова картка | Сальник |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1616 |
| Населення | 1881 |
| Поштовий індекс | 22460 |
| Телефонний код | +380 4333 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′20″ пн. ш. 28°33′31″ сх. д. / 49.40556° пн. ш. 28.55861° сх. д. |
| Найближча залізнична станція | Сальницький |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19 |
| Карта | |
  Сальник | |
 Сальник | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Са́льник — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області.
У селі бере початок річка Золота, права притока Жерді. В околицях села на території Калинівського лісництва знаходиться Калинівський лісовий заказник.
Одна з перших історичних згадок про Сальник належить до 1616 р. (в документах[джерело?] за цей рік Сальник згадується як слобода).
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Калинівської волості Вінницького повіту Подільської губернії мешкало 644 особи, налічувалось 103 дворових господарства, існували православна церква та постоялий будинок[1].
1892 у селі існувало 118 дворове господарство, проживало 950 мешканців[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1054 осіб (522 чоловічої статі та 532 — жіночої), з яких 1000 — православної віри[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 223 жителі села[4].
23 грудня 2018 року парафіяни сальницької парафії УПЦ МП проголосували за перехід своєї громади у Православну Церкву України[5].
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.[6]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1990 | 99.1% |
| російська | 17 | 0.8% |
| білоруська | 1 | 0.1% |
| Усього | 2008 | 100% |
Основним транспортом села є залізниця. Щоденно 7 приміських поїздів Жмеринка-Вінниця-Козятин і Козятин-Вінниця-Жмеринка зупиняються неподалік села на зупинці Сальницький [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.]. Ними часто користуються вінницькі і калинівські дачники, а також мешканці села, їдучи на ринок чи роботу до обласного чи районного центрів.
На території Сальника і сусідніх сіл розташовані сотні дачних ділянок мешканців Вінниці, Стрижавки, Калинівки.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 506.(рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-169. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Сальник. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ На Вінниччині ще шість парафій приєдналися до Православної Церкви України. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 30 грудня 2018.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Са́льник // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.296
- Миколайчук Леонід. Сальник з глибини віків (Про с. Сальник Калинівського району). – Вінниця, Нілан-ЛТД, 2017. –240 с. (Випуск 20).
- Розклад руху приміських електропоїздів [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Сальник [Архівовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]
| Повітове місто | _(1796).png) | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | Браїлів • Велика Жмеринка • Ворошилівка • Калинівка • Мізяків • Новий Пиків • Станіславчик • Старий Пиків • Стрижавка • Тиврів • Юзвин • Янів | |
| Волості | Браїлівська (до 1921) • Гавришівська • Гніванська (з 1913) • Калинівська • Малокутищанська (з 1914 Люлинецька) • Острожецька • Пиківська • Стрижавська • Станиславицька (до 1921) • Тиврівська • Юзвинська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Великі Крушлинці • Великий Острожок • Глинськ • Журавне • Забужжя • Заливанщина • Гущинці • Дзялів • Корделівка • Кривошиїнці • Кустівці • Малі Крушлинці • Лозна • Мелешківська Лука • Мізяківські Хутори • Носківці • Павлівка • Потоки • П'ятничани • Сальник • Седлище • Сосонка • Суписки • Уладівка • Черепашинці • Черлінків | |
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |