Ґлоґув (місто)
| Ґлоґів Głogów | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 51°39′ пн. ш. 16°04′ сх. д. / 51.650° пн. ш. 16.067° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Нижньосілезьке воєводство | ||||
| Столиця для |
Ґлоґовський повіт, Ґміна Ґлоґув і Ґлоґувське князівство  | ||||
| Засновано | X століття | ||||
| Магдебурзьке право | 1253 | ||||
| Площа | 35,11 км² | ||||
| Населення | 69608 (2011)[1] | ||||
| · густота | 1945 (2008[2]) осіб/км² | ||||
| Агломерація | 497 560 | ||||
| Висота НРМ | 85,5 м | ||||
| Міста-побратими |
Різа, Мідделбург, Middelburgd, Кам'янець-Подільський[3] | ||||
| Телефонний код | (48) 76 | ||||
| Часовий пояс |
UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | DGL | ||||
| GeoNames | 3099213 | ||||
| OSM | ↑451316 ·R (Ґлоґовський повіт, Сілезьке князівство, Сілезія, Сілезія) | ||||
| SIMC | 0954082 | ||||
| Поштові індекси | 67-200 до 67-211 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | glogow.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Ґлоґів у Вікісховищі | |||||
Ґлоґув (або Глогів[4], пол. Głogów, чеськ. Hlohov, нім. Glogau) — місто в Польщі, на річці Одра. Адміністративний центр Ґлоґівського повіту Нижньосілезького воєводства.
Частина Легницько-Ґлоґівського мідного округу (пол. Legnicko-Głogowski Okręg Miedziowy).
Ґлоґів здавна відомий своїм колегіумом, переданий віданню єзуїтів ще у добу Тридцятирічної війни. Під час шведської війни у стінах колегіума знайшли притулок польський філософ та письменник Теофіл Рутка, професор риторики, Єрж Лілієнталь, професор граматики.
Ґлоґув розташований у північній частині воєводства Нижня Сілезія. Майже повністю нинішнє місто лежить на лівому березі Одеру, хоча колись ядро міста було на острові Тумський, який був оточений рукавами річки.
За даними на 1 січня 2023 року площа міста становить 35,12 км² (144 місце в країні). Місто становить 7,98 % площі повіту.
Деякі гіпотези схиляються до думки, що поселенням «Лугідунум» з карти Птолемея може бути Ґлоґув, це місце було нанесено на карту «Географія» Клавдія Птолемея 142-147 років нашої ери. Той факт, що це місце був Ґлоґув, повідомляється в збірнику «Lexicon Universale» і це пов’язано з його розташуванням по відношенню до інших визначених місць у Сілезії, однак інші джерела ототожнюють «Lugidunum» з Легницею. Але це лише припущення, оскільки карта Птолемея дуже неточна.
Ґлоґув – одне з найстаріших міст Польщі. Найдавніша ґлоґувська фортеця була заснована в Х столітті слов'янським племенем Дзядошан і знаходилася на правому березі річки Барич. Племінну фортецю завоював Мешко I, який близько 989 року побудував нову, більшу фортецю при впадінні Барича в річку Одер на місці сьогоднішнього колегіального костелу. Фортеця мала форму овалу розміром 108×78 метрів.
У 1010 і 1017 роках німецьке військо Генріха II двічі перебувало під опорним пунктом у Ґлоґув. Проте облога міста не відбулася, як згадує Тітмар Мерзебурзький. Найвідомішою з битв за Ґлоґув є оборона міста 1109 року від військ німецького короля Генріха V.
У 1157 році Глогув був завойований Фрідріхом I Барбароссою, який спалив місто.
У 1491-1506 роках тут правили Ягеллони, Ян Ольбрахт і Сигізмунд Старий, пізніше польські королі. Згодом місто підпорядковувалося чеським Ягеллонам, а потім Габсбургам.
У середині XVII ст., під час Тридцятилітньої війни, Ґлоґув перетворили на фортецю. Він був обложений і завойований прусськими, французькими, російськими, шведськими та австрійськими військами.
З 1740 року підпорядковувався прусським Гогенцоллернам. Під час наполеонівських війн тут квартирували польські війська Яна Генрика Домбровського.
Першу друкарню в Ґлогові, ймовірно, заснували близько 1606 р. Йоахім і Віґант Фунх і діяла до Тридцятилітньої війни. Ще одна друкарня була заснована в 1676 році. У 19 столітті друкарство стало важливою галуззю промисловості в Ґлоґув. У 1862 році в місті почав виходити науково-культурний журнал «Schlesische Provinzialblätter – Neue Folge», який був продовженням важливого для культури Сілезії періодичного видання «Schlesische Provinzialblätter».
У ХІХ столітті робилися спроби розібрати укріплення, але лише в 1873 році вдалося пересунути їх межі на схід, а в 1902 році вони були зняті. Після знесення міських стін місто пережило будівельний бум, і населення зросло з 24 000 близько 1900 року до 33 000 у 1939 році. Передбачаючи такий розвиток подій, міська влада залучила Йозефа Штюббена (1845-1936), одного з найповажніших планувальників міста. Саме завдяки йому в наступні роки було створено низку зелених насаджень на території, що залишилася після бастіонів, що оточували центр міста.
У 1917 році відбулося повстання солдатів місцевого гарнізону під назвою Глогівська революція, яке було криваво придушено.
Незадовго до закінчення Другої світової війни Ґлоґув був оголошений фортецею. Шеститижнева облога міста Червоною Армією з 11 лютого по 1 квітня 1945 року призвела до знищення понад 95% будівель. Старе місто лежало в руїнах. Крім усього іншого, знищено колегіальний костел Пресвятої Богородиці. На честь радянських воїнів – завойовників міста на площі споруджено пам’ятник. Влітку 1945 року радянська окупаційна влада передала Ґлоґув під польську адміністрацію.
Швидких трансформацій і розвитку місто зазнало лише після рішення про будівництво мідеплавильного заводу, розпочатого в 1967 році. Завод і сьогодні залишається найбільшим промисловим підприємством міста.
З 1945 по 1950 рік Ґлоґув належав до Вроцлавського воєводства, а в 1950 році був включений до новоствореного Зеленогурського воєводства. З 1975 по 1998 рік належало до провінції Легниця. Від адміністративної реформи 1999 року належить до Нижньосілезького воєводства.
Графік населення міста Ґлоґув за останні 85 років.
Найбільше населення Глогува було зафіксовано в 1996 році - за даними Центрального статистичного управління, 74 390 жителів. З 1996 року кількість мешканців Глогува зменшилася на 11 504 особи, в основному через негативне сальдо міграції.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 33709 | 6279 | 24618 | 2812 |
| Жінки | 35899 | 6095 | 22487 | 7317 |
| Разом | 69608 | 12374 | 47105 | 10129 |
- Пйотр Бродовський (* 1989) — польський шахіст.
- Радослав Кавенцький (* 1991) — польський плавець.
- Ельжбета Романовська (* 1983) — польська актриса кіно, телебачення та театру.
Має партнерські зв'язки з містами:
Айзенхюттенштадт – Німеччина (1972)
Мідделбург – Нідерланди (1990)
Лагольм – Швеція (1994)- Лангенгаген – Німеччина (1996)
Амбер-Веллі – Велика Британія (1999)
Кам'янець-Подільський – Україна (2004)- Різа – Німеччина (2005)
.svg){kind=small}
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ https://kam-pod.gov.ua/nashe-misto/mista-partneri
- ↑ Діяльність сегорічного Сойму // Правда / Одвічальний редактор: Др. Олександер Огоновский. — Львів, 1874. — Р. VII. — Ч. 16 (6. (18.) жовтня). — С. 31—32 [679—680].
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Офіційний сайт міста [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Głogowa Dolna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 605. (пол.).— S. 605. (пол.)
- Głogowa Górna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 605. (пол.).— S. 605—606. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |