Перейти до вмісту

Гляйхшальтунг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гляйхшальтунг (нім. Gleichschaltung, нім. вимова: [ˈɡlaɪçʃaltʊŋ] ( прослухати), від Gleich  — рівний, однаковий і Schaltung — схема, підключення, включення) — термін, який використовувався націонал-соціалістами в Німеччині для позначення захоплення контролю над суспільними і політичними процесами. На практиці гляйхшальтунг являв собою насильницьке залучення в систему нацистської ідеології, політики, адміністрації, був введений для боротьби з плюралізмом та індивідуалізмом.

Термінологія

[ред. | ред. код]

Термін винайдений рейхсміністром юстиції Францом Гюртнером і вперше вжито 31 березня 1933 року в назві Першого закону про гляйхшальтунг (Попередній закон про втягнення земель в імперію) (Erstes Gleichschaltungsgesetz, Vorläufiges Gesetz zur Gleichschaltung der Länder mit dem Reich), згідно з яким землі країни втратили свій суверенітет на користь імперії[1].

Цілі діяльності

[ред. | ред. код]

Під гаслом гляйхшальтунга були проведені й інші правові перетворення, наприклад, був прийнятий закон про визнання НСДАП публічно-правовою корпорацією (Закон про забезпечення єдності партії і держави[2]), були суміщені посади рейхспрезидента і рейхсканцлера (Закон про главу Німецької імперії[3]).

Цей термін застосовувався і для легітимізації боротьби з опозицією і противниками режиму націонал-соціалізму, придушення непідконтрольних організацій. Наприклад, примусові об'єднання профспілок у Німецький робітничий фронт (Закон про порядок національної праці[4]) і селянських спілок — в Імперський продовольчий стан[5] (Reichsnährstand), проведені в рамках гляйхшальтунга.

Гляйхшальтунг мав на меті й масову ідеологічну роботу, в першу чергу серед молоді, яка залучалася в підконтрольні нацистам об'єднання та спілки, пропагувалася відмова від індивідуальних устремлінь і втілення в життя настанов правлячого режиму, насаджувалася його ідеологія (див., наприклад, Гітлерюгенд або Націонал-соціалістичний союз студентів Німеччини).

Надзавданням гляйхшальтунга було створення суспільства лояльного режиму, готового слідувати вказівкам правлячої верхівки і, крім того, здійснювати самоконтроль — найменший прояв опозиційних настроїв повинен був присікатися без будь-яких вказівок зверху.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Karl Kroeschell, Deutsche Rechtsgeschichte 3 (seit 1650), 2nd ed. 1989, ISBN 3-531-22139-6
  • Karl Kroeschell, Rechtsgeschichte Deutschlands im 20. Jahrhundert, 1992, ISBN 3-8252-1681-0
  • Lebendiges virtuelles Museum Online [Архівовано 25 травня 2014 у Wayback Machine.]: Die Errichtung des Einparteienstaats 1933
  • Claudia Koonz. The Nazi Conscience. Cambridge, Mass.: The Belknap Press of Harvard University Press, 2003.
  • Karl Dietrich Bracher. «Stages of Totalitarian" Integration "( Gleichschaltung): The Consolidation of National Socialist Rule in 1933 and 1934» pages 109-28 from Republic To Reich The Making of the Nazi Revolution Ten Essays edited by Hajo Holborn, New York: Pantheon Books, 1972.
  • Everett Hughes. The «Gleichschaltung» of the German Statistical Yearbook: A Case in Professional Political Neutrality. The American Statistician Vol. IX (December, 1955, pp. 8–11.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Текст Попереднього закону про втягнення земель в імперію. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 4 лютого 2013.
  2. Текст Закону про забезпечення єдності партії і держави
  3. Текст Закону про главу Німецької імперії. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 4 лютого 2013.
  4. Текст Закону про порядок національного праці. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 4 лютого 2013.
  5. Німеччина "Blog Archive" Імперський стан. Архів оригіналу за 8 жовтня 2013. Процитовано 4 лютого 2013.