Портал:Нацистська Німеччина
|
Портал:Нацистська Німеччина |
Редактори |
| Портал | Обговорення порталу | Доглядачі порталу | Червоні посилання | ПРОЄКТ |
Націонал-соціалістичний період
|
|
 | |
 | |
Нацистська Німеччина (також Третій Рейх або Третій Райх; нім. Drittes Reich, «Третя імперія») — неофіційна назва Німеччини у 1933–1945 роках, за часів правління Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини на чолі з Адольфом Гітлером. Офіційна назва — Німецька імперія (нім. Deutsches Reich).
Нацистське правління прийшло на зміну Веймарській республіці після приходу до влади НСДАП. Німеччина перетворилась тоталітарну державу з однопартійною системою і домінуючою ідеологією (націонал-соціалізмом) контролю, якому піддавалися всі сфери життя суспільства.
З 1936 року нацистська Німеччина розпочала процес реалізації експансіоністського політичного курсу, ввівши німецькі війська до Рейнської області. У 1938 році Німеччина анексувала Австрію і Судетську область, повністю захопивши Чехословаччину у 1939 році. 1 вересня 1939 року гітлерівська Німеччина напала на Польщу, розпочавши Другу світову війну. На осінь 1942 року під владою нацистів опинилася більшість Східної Європи. Переломними моментами в існуванні нацистської Німеччини стали поразки у Сталінградській та Курській битвах 1943 року. 1945 році Німеччина вже була не в змозі протистояти натиску радянських військ зі сходу і об'єднаних сил Антигітлерівської коаліції з заходу. 7 травня 1945 року Німеччина підписала акт про капітуляцію. Нацистський режим був засуджений під час Нюрнберзького трибуналу.
Варто почитати (архів)
|
|
Нормандська повітрянодесантна операція — військова операція американських і британських повітрянодесантних військ, проведена протягом 6 червня — 13 липня 1944 року на території окупованої німцями Франції. Складова висадки військ союзників у Нормандії. Одна з наймасштабніших повітрянодесантних операцій в історії збройних сил Великої Британії та США.
Головним завданням операції було сприяння вторгненню основних сил морського десанту на флангах зони висадки. Американський компонент повітряного десанту діяв на правому фланзі в районі плацдарму «Юта», у той час, як британський десант діяв ліворуч у районі плацдарму «Сорд». 13 100 американських десантників та 8 500 британських парашутистів здійснили десантування уночі «Дня Д». Згодом союзники перекинули ще 3 937 десантників зі складу планерних частин. Загалом, повітрянодесантними військами союзників було проведено 3 парашутних та 8 посадкових місій.
Невдачі на першому етапі десантування військ у нічний час призвели до розкидання парашутистів на величезній площі та часткової втрати ефекту раптовості під час захвату об'єктів. Німецькі війська не змогли своєчасно відреагувати на промахи союзників під час висадки, щоби знищити десант. Підрозділи Вермахту тримали досить міцну оборону на об'єктах захоплення, визначених для десантників, проте протягом тижня їх було поступово розгромлено.
Вибрані особи (архів)
|
|
Карл Деніц (нім. Karl Dönitz; нар. 16 вересня 1891, Грюнау (Берлін) — пом. 24 грудня 1980, Аумюле) — німецький державний та військовий діяч часів Третього Рейху. Грос-адмірал (1943), головнокомандувач Крігсмаріне в ході Другої світової війни. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943). Адмірал Деніц стояв у витоках створення підводного флоту Німеччини, який очолював з 1935 по 1943 роки, командував усіма німецькими військово-морськими силами в останні роки Другої світової війни (1943–1945). Один з найвидатніших новаторів в області ведення підводної війни, Деніц винайшов революційні методи дії підводних човнів, які з часом застосовувалися багатьма країнами світу.
30 квітня 1945, після смерті Адольфа Гітлера і відповідно до останньої його волі і заповіту, Деніц був призначений наступником Гітлера на посаді глави держави, з титулом Рейхспрезидента і Верховного головнокомандувача Збройних сил Німеччини. 7 травня 1945 року він наказав Альфреду Йодлю підписати в Реймсі (Франція) документи про капітуляцію Третього Рейху. Деніц залишався главою уряду у Фленсбурзі, доки він не був розпущений союзними державами 23 травня 1945 року.::::::::Докладніше.
Нові статті
|
|
- 509-й важкий танковий батальйон (Третій Рейх) — започаткував 11 січня 2025 користувач Olegvdv68
- Карл Том (льотчик) — започаткував 11 січня 2025 користувач Антон Даньків
- Теа Раше — започаткував 10 січня 2025 користувач Ящірка з ящика
- 507-й важкий танковий батальйон (Третій Рейх) — започаткував 9 січня 2025 користувач Olegvdv68
- Світло у темряві — започаткував 9 січня 2025 користувач Валерій-СЧП
- Теодор фон Вреде — започаткував 7 січня 2025 користувач Антон Даньків
- Ганс-Йоахім фон Меллентін — започаткував 6 січня 2025 користувач Антон Даньків
Вибране зображення (архів)
|
|
Вибрана карта (архів)
|
|
Операція «Меркурій» — перша у світовій історії та наймасштабніша повітрянодесантна операція нацистської Німеччини під час Другої світової війни 1939—1945 років.
Повітрянодесантна операція під кодовим найменуванням «Меркурій» проводилась 20 травня — 1 червня 1941 року німецькими та італійськими військами з метою захоплення грецького острову Крит. Плануючи захоплення Криту, німецьке командування мало на меті: позбавити британські війська одного з важливих опорних пунктів в Середземномор'ї і створити базу для надання допомоги Африканському корпусу генерала Ервіна Роммеля в наступі на Єгипет.
Операція почалася зранку 20 травня 1941 року, коли елітні повітрянодесантні частини Третього Рейху здійснили висадку десанту на територію грецького острова Крит. За досягненням своїх цілей, операція була абсолютно успішною, але ціна, яку німці заплатили за захоплення острову була така висока, що німці до кінця війни вже більше ніколи не застосовували повітряний десант у таких масштабах.:::::::::Докладніше.
Категорії
|
|
Братні портали
|
|
Вибрана битва (архів)
|
|
Битва за Київ — великомасштабна битва Червоної армії та вермахту 7 липня — 19 вересня 1941 року (72 дні). Битва за Київ була частиною наступального плану «Барбаросса», в радянській військовій історії отримала назву Київської оборонної операції.
З німецької сторони в битві брала участь група армій «Південь» під командуванням генерал-фельдмаршала Рундштедта, а також 2-га танкова група та 2-га армія з групи армій «Центр». З радянської сторони в битві брали участь війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала-полковника М. П. Кирпоноса (під час битви загинув), у складі п'яти загальновійськових армій та Пінської флотилії під командуванням контрадмірала Д. Д. Рогачова, під загальним керівництвом Маршала Радянського Союзу С. М. Будьонного.
Ця битва стала безпрецедентною поразкою для Червоної армії та була більш нищівною за наслідками, ніж Білостоцько-Мінська битва у червні–липні 1941 року. В оточення потрапили 452 700 радянських солдатів, 2642 гармати та міномети та 64 танки, з яких лише 15 000 солдатів змогли вирватися з оточення. Південно-Західний фронт зазнав 700 544 втрат, у тому числі 616 304 убитими, полоненими або зниклими безвісти під час битви. 5-та, 37-ма, 26-та, 21-ша і 38-ма армії, що нараховували 43 дивізії, були майже знищені, 40-ва армія зазнала значних втрат. Як і попередньо Західний фронт, Південно-Західний фронт довелося відтворювати майже з нуля.::::::::::::Докладніше
Вибрані формування (архів)
|
|
4-та поліцейська панцергренадерська дивізія СС (нім. 4. SS Polizei Panzergrenadier Division) — військове з'єднання, піхотна дивізія, що існувала у складі військ Ваффен-СС з 1939 по 1945 рік.
Дивізія була сформована в жовтні 1939 року, коли тисячі членів поліції порядку були призвані до лав нової дивізії. Цей особовий склад не зараховувався до штату військ СС і залишався поліцейським, зберігши свої штатні звання та відзнаки.
На початку червня 1940 року вперше взяла участь у бойових діях, у Західній кампанії, в складі XVII армійського корпусу, розгорнутого в Аргоннському лісі. Формування дивізії вели наступальні бої, особливо важкими були бойові дії 9 і 10 червня 1940 року з прориву позицій французьких військ поблизу Рії-сюр-Ен і Вонка. Після завершення Французької кампанії Поліцейську дивізію залишили на території Франції для виконання окупаційних функцій.
30 червня 1941 року дивізія разом з військами I армійського корпусу перетнула кордон з Литвою, вела бої з прориву міцно захищених позицій РСЧА поблизу Луги і таким чином сприяли оточенню Ленінграда. У середині вересня 1941 року, після опанування Красногвардійська, дивізія закріпилася на оборонних позиціях у районі Пушкін — Пулково, перекривши в такий спосіб наземні шляхи постачання до Ленінграда. Брала участь у Волховській битви, операції «Іскра». Весною 1944 року була майже повністю знищена в ході радянського стратегічного наступу під Ленінградом.
Частини поліцейської панцергренадерської дивізії діяли на Балканах, у Сербії, в Греції, зокрема боротися з грецькими партизанами ELAS та EDES, залучалися до антипартизанської війни, запроваджуючи «каральні заходи». Остаточно знищена в боях весною 1945 року на півночі Німеччини.::::::::::::::::Докладніше
Вибрана зброя (архів)
|
|
.jpg)
Z18 «Ганс Людеман»(нім. Z18 Hans Lüdemann) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 1936 Кріґсмаріне за часів Другої світової війни.
Есмінець Z18 «Ганс Людеман» був закладений 9 вересня 1936 року на верфі DeSchiMAG у Бремені, 1 грудня 1937 року спущений на воду, а 8 жовтня 1938 року введений до складу військово-морських сил Третього Рейху.
Ескадрений міноносець Z18 названий на честь мічмана Ганса Людемана, який ціною власного життя врятував людей, що залишилися в машинному відділенні міноносця S-13 після вибуху балона високого тиску 14 травня 1913 року.
Есмінець брав активну участь у бойових діях на морі на початковому етапі Другої світової війни. У квітні 1940 року залучався до операції «Везерюбунг», німецького вторгнення в Норвегію. 13 квітня 1940 року у ході другої битви за Нарвік був серйозно пошкоджений та затоплений екіпажем в Уфут-фіорді.:::::::::Докладніше