Глібко Юрій Кипріянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глібко Юрій Кипріянович
Народження10 січня 1914(1914-01-10)
Житомир, Російська імперія
Смерть31 грудня 1943(1943-12-31) (29 років)
Знам'янський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
ПохованняКропивницький
Країна СРСР
Рід військпіхота
ОсвітаВійськова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського (1941)[1]
Роки служби1940—1975
ПартіяВКП(б)[2]
Званнямайор
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Сталінграда»
CMNS: Глібко Юрій Кипріянович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Глібко.

Юрій Кипріянович Глібко (1914—1943) — майор Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія

[ред. | ред. код]

Юрій Глібко народився 10 січня 1914 року в Житомирі. Закінчив школу-семирічку, потім садово-городній технікум у м. Полонному (1930).

У 1937 році Глібко був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. У 1941 році закінчив інженерний факультет Військової академії механізації і моторизації РСЧА. З того ж року — на фронтах Другої світової війни. Брав участь у боях на Калінінському, Донському, Степовому, 2-му Українському фронтах. В боях два рази був поранений. До вересня 1943 року майор Юрій Глібко командував 932-м стрілецьким полком 252-ї стрілецької дивізії 53-ї армії Степового фронту. Відзначився під час битви за Дніпро[3].

Перед початком форсування Дніпра Глібко організував збір човнів, будівництво плотів. Глібко очолив передовий десант з полкових розвідників, роти автоматників і саперів, і в ніч з 30 вересня на 1 жовтня 1943 року переправився на західний берег річки. Він особисто брав участь у захопленні двох ліній траншей і відбитті ворожих контратак. Через добу полк Глібко відбив ще п'ять контратак, завдавши великої шкоди противнику в танках і живій силі. Після відбиття останньої контратаки полк Глібко перейшов у контрнаступ і відкинув противника. 31 грудня 1943 року Глібко загинув в одному з боїв за місто Знам'янка Кіровоградської області. Похований в Пантеоні Вічної Слави Кропивницького[3].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 травня 1944 року за «відмінну організацію форсування Дніпра і захоплення плацдарму, героїзм і мужність, проявлені в боях за Дніпро» майор Юрій Глібко посмертно був удостоєний звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки і низкою медалей[3].

В честь Глібко названі вулиці в Кропивницькому, Знам'янці, Умані, кропивницька школа № 13[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://pamyat-naroda.ru/heroes/kld-card_uchet_officer12789054/
  2. ↑ https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=3900
  3. ↑ а б в г Глібко Юрій Кипріянович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глібко_Юрій_Кипріянович&oldid=41337444