Перейти до вмісту

Степовий фронт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Степовий фронт
Степной фронт
Командувач Степового фронту генерал-полковник І.С. Конєв під час битви за визволення Харкова. Літо 1943
На службі9 липня — 20 жовтня 1943
Країна СРСР
ВидПрапор Червоної армії РСЧА
Чисельністьфронт
Війни/битвиНімецько-радянська війна
Командування
Визначні
командувачі
генерал армії Конєв І. С.

Степови́й фронт (рос. Степной фронт) — оперативно-стратегічне об'єднання радянських військ, що існувало з 9 липня до 20 жовтня 1943 у ході німецько-радянської війні.

Історія

[ред. | ред. код]

Степовий фронт створено 9 липня 1943 року на підставі директиви Ставки ВГК від 9 липня 1943 року шляхом перейменування Степового військового округу. До складу фронту увійшли 27-ма, 47-ма, 53-тя загальновійськові армії, 5-та повітряна армія. Надалі до складу об'єднання входили 4-та, 5-та, 7-ма гвардійські, 37-ма, 46-та, 57-ма, 69-та загальновійськові армії, 5-та гвардійська танкова армія. З'єднання фронту було розгорнуто в тилу Центрального і Воронезького фронтів на курському виступі для недопущення прориву німецьких військ та виходу на оперативний простір у центрі німецько-радянського фронту.

19 липня 1943 року вони були введені в бій на бєлгородсько-харківському напрямку, переслідували противника, що відходив, спільно з військами Воронезького фронту відкинули його на вихідні позиції, з яких він почав наступ на Курськ. Під час контрнаступу війська фронту подолали багатосмугову оборону німецьких військ. 5 серпня з'єднання 69-ї та 7-ї гвардійської армій опанували Бєлгород. Розвиваючи наступ, війська Степового фронту 23 серпня зайняли Харків.

У ході подальшого наступу з'єднання фронту до кінця вересня 1943 року вийшли до Дніпра, завдавши ударів у напрямку Полтави, Кременчука, Краснограда, Верхньодніпровська, розгромили з'єднання 8-ї та 11-ї польових армій Вермахту. Війська фронту одразу форсували Дніпро, захопили на його правому березі кілька плацдармів, які в ході подальших боїв об'єднали в один південніше Кременчука. З нього 15 жовтня 1943 року вони почали наступ у напрямку на П'ятихатки та Кривий Ріг, прорвали оборону вермахту на правому березі Дніпра та у взаємодії з іншими фронтами подолали його оборонний рубіж «Східний вал».

20 жовтня 1943 року фронт було перейменовано на 2-й Український фронт. У діючій армії перебував з 9 липня по 20 жовтня 1943 року.

Командувачі

[ред. | ред. код]

Військові формування у складі фронту

[ред. | ред. код]
Постійні[1]
Формування управління, забезпечення та підтримки
Непостійні
  • 147-й армійський запасний стрілецький полк
  • 37-й окремий полк резерву офіцерського складу
  • 801-й окремий автотранспортний батальйон
  • 248-й окремий мотоінженерний батальйон
  • 19-й окремий моторизований понтонно-мостовий батальйон
  • 324-та окрема автотранспортна рота підвезення паливно-мастильних матеріалів
  • польовий фронтовий склад пально-мастильних матеріалів 952

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  1. Россия и СССР в войнах XX века. Потери вооруженных сил. Статистическое исследование / Под общей редакцией кандидата военных наук, профессора АВН генерал-полковника Г. Ф. Кривошеева. — М. : ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 608 с. — (Архив) — ISBN 5-224-01515-4. (рос.)
  2. Военный Энциклопедический словарь.
  3. Великая война и несостоявшийся мир 1941 — 1945 — 1994. Автор: В. В. Похлебкин М.: Арт-Бизнес-Центр, 1997. — 384.
  4. Большая Советская Энциклопедия.
  5. Великая Отечественная война 1941—1945 гг.: Действующая армия.
  6. Боевой состав Советской Армии в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 годов.
  7. М. М. Козлов Великая Отечественная Война. 1941—1945. Энциклопедия. — Москва: Советская Энциклопедия, 1985.
  1. Степной фронт