Перейти до вмісту

Говтва (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Го́втва, Го́лтва, Го́лта
Говтва в Решетилівці
49°24′51″ пн. ш. 33°52′08″ сх. д. / 49.41416667° пн. ш. 33.86875° сх. д. / 49.41416667; 33.86875 Редагувати інформацію у Вікіданих
Витікм. Решетилівка
• координати49°33′56″ пн. ш. 33°56′30″ сх. д. / 49.565555555556° пн. ш. 33.941666666667° сх. д. / 49.565555555556; 33.941666666667 Редагувати інформацію у Вікіданих
ГирлоПсел
• координати49°24′51″ пн. ш. 33°52′08″ сх. д. / 49.414166666667° пн. ш. 33.86875° сх. д. / 49.414166666667; 33.86875 Редагувати інформацію у Вікіданих
Басейнбасейн Дніпра Редагувати інформацію у Вікіданих
Країни:Україна Україна
Полтавська область
РегіонПолтавська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Довжина36 км
Площа басейну:1680 км²
Притоки:Вільхова Говтва (ліва),
Грузька Говтва (права)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Го́втва — річка в Україні, в межах Решетилівського та Козельщинського районів Полтавської області. Ліва притока Псла (басейн Дніпра).

Довжина річки 36 км, площа басейну 1680 км². Долина коритоподібна, завширшки до 5 км, завглибшки до 40 м. Річище звивисте, заболочене, утворює численні меандри. Ширина річища до 20 м. Максимальна глибина річки 5 м. Похил річки 0,21 м/км. Середня багаторічна витрата води Говтви (с. Михнівка) становить 5,84 м³/с. Середньорічна мінералізація води становить близько 685 мг/дм³. Озер у долині річки — 3,1 км², боліт — 6,6 км². Вода використовується для технічного водопостачання та зрошування.

Розташування

[ред. | ред. код]

Утворюється від злиття двох річок — Грузької Говтви та Вільхової Говтви біля східної частини м. Решетилівки. Тече переважно на південний захід. Впадає до Псла на південь від села Говтви.

Гирло річки Говтва

На берегах Говтви розташовані м. Решетилівка, села М'якеньківка, Сені, Пасічники, Михнівка та Говтва.

Про назву річки

[ред. | ред. код]

Походження назви остаточно не встановлено. Існує ряд гіпотез. Одні назву виводить з тюркського «болото, трясовина», близького до турецького «озеро, став» із суф. -іу. Вбачаючи спільну назву у словененського гідроніма з дніпровським, цю загальну основу відносять до праслов'янського «безодня». Така гіпотеза найбільш імовірна[джерело?]. .

Джерела

[ред. | ред. код]

Додаткова інформація

[ред. | ред. код]