Координати: 49°31′55″ пн. ш. 34°0′33″ сх. д. / 49.53194° пн. ш. 34.00917° сх. д. / 49.53194; 34.00917
Очікує на перевірку

М'якеньківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село М'якеньківка
«Пам'ятник Слави»
«Пам'ятник Слави»
«Пам'ятник Слави»
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Полтавський район
Тер. громада Решетилівська міська громада
Код КАТОТТГ UA53080390440069301
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 541
Поштовий індекс 38433
Телефонний код +380 5363
Географічні дані
Географічні координати 49°31′55″ пн. ш. 34°0′33″ сх. д. / 49.53194° пн. ш. 34.00917° сх. д. / 49.53194; 34.00917
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Відстань до
обласного центру
49 км
Відстань до
районного центру
8 км
Місцева влада
Адреса ради 38400, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Решетилівка, вул. Покровська, 14
Карта
М'якеньківка. Карта розташування: Україна
М'якеньківка
М'якеньківка
М'якеньківка. Карта розташування: Полтавська область
М'якеньківка
М'якеньківка
Мапа
Мапа

CMNS: М'якеньківка у Вікісховищі

М'яке́ньківка — село в Україні, у Решетилівській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 541 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — М'якеньківська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село М'якеньківка розташоване за 49 км від обласного центру та 8 км від районного центру автошляхами, на правому березі річки Говтва, вище за течією на відстані 1,5 км розташована Решетилівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Михнівка, на протилежному березі — села Пасічники та Сені. За 1 км розташоване село Шрамки.

Історія

[ред. | ред. код]

1899 — у М'якеньківці за кошти земства збудовано перший навчальний заклад, у якому навчалися 25 дітей, у тому числі з навколишніх сіл та хуторів.

1900 — з цього і аж по 1917 рік дітей навчали місцеві поміщики Іван та Варвара Подерії; двоє бідняків побили багатого вчителя і він помер.

1905 — створено революційну групу з місцевих жителів, вони розклеїли листівки, що закликали селян до боротьби за землю і волю.

1908 — збудували друге приміщення школи, у трьох класах навчалися 98 дітей.

1910 — у М'якеньківці нарахували 65 господарств і 370 жителів.

1914-1916 — багато жителів М'якеньківки та Михнівки загинули у Першій світовій війні.

1918 (січень) — розпочалась перша більшовицька окупація.

1919 (листопад) — більшовики вибили денікінців із села.

1921—1925 — у М'якеньківці працювала школа-чотирьохрічкашкола-чотирьохрічка.

1926 — за переписом у М'якеньківці нарахували 87 дворів, 472 жителів.

1927 — створили машинне товариство.

29.01.1929 — газета «Більшовик Полтавщини» повідомила, що у М'якеньківській трьохкомплектній школі навчаються діти починаючи з 8 років, з повним навантаженням працює лікнеп, розгорнув роботу сільбуд — вогнище культури на селі.

1929 — у М'якеньківці створено колгосп «За краще життя», головою обрали Дудченка Трохима Миколайовича. Цього ж року в хуторі Арсені організували колгосп «Широкий лан», у хуторі Бодні — КСП «Комуніст».

1929 — у колгосп «За краще життя» прийшов перший трактор «Фордзон». Першими трактористами були: Терентій Бабенко, Микола Бабенко, Павло Сметана, Корній Грицай.

05.01.1930 — в СРСР опублікована постанова ЦК ВКП (б) «Про заходи допомоги держави колгоспному будівництву», спрямована на здійснення суцільної колективізації. З цього моменту представники місцевих органів влади насильно заганяли селян у колгоспи.

1930 — створено компартійну організацію, першими комуністами були Т. Л. Корж та М. А. М'якенька.

1931 — на хуторах Шрамки та Конони створено колгосп «14-річчя Жовтня».

1932 — колгоспи села М'якеньківки та хуторів Бодні, Підгорянка, Бардаки, Арсені, Величковщина та Никони об'єднали в один колгосп «Гігант».

1932 — відкрито неповну середню школу, де навчалося 200 учнів.

1933 (перша половина) — у Решетилівському районі завершилася суцільна колективізація і повністю ліквідовано «куркульські» господарства, що були основними виробниками хліба в країні.

1932—1933 — Решетилівщиною прокотився страшніший голодомор. У М'якеньківці від голоду померло 33 людини, серед них 15 дітей; у селі Шрамки — 49 людей, з них 28 дітей; в хуторі Підгорянка — 22 людини, з них 7 дітей; в селі Харченки — 19 людей, з них 8 дітей; у Михайликах — 17 людей; у Педаках — 20 людей; в Боднях — 24 людини.

1937—1938 — зникли прилеглі до М'якеньківки хутори: Никони, Арсені, Бодні, Бардаки та інші, їх жителі переселилися до М'якеньківки та Михнівки.

22.06.1941 — уродженець хутора Підгорянка (нині — частина села М'якеньківки) Іван Поровай, який проходив військову службу у місті Бориспіль Київської області, вступив у перший бій з ворожими літаками під Києвом.

10.08.1941 — у складі 10 бомбардувальників літак Івана Поровая бомбив Берлін.

1941 — на війну з нацистами призвано 472 чоловіка з населених пунктів М'якеньківської сільської ради.

1941 (вересень) — через Решетилівщину з боями відходили частини Червоної армії Південно-Західного фронту.

27.09.1941 — нацисти окупували М'якеньківку.

24.09.1943 — Червона армія звільнила М'якеньківку від нацистів, які, відступаючи, спалили її та замінували приміщення школи.

27.06.1945 — уродженцю М'якеньківки, бойовому льотчику Василю Бондаренку за мужність у боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Він особисто збив 29 літаків противника і 6 у групі з товаришами.

1950 — три невеликих колгоспи — імені Фрунзе, «Комуніст» та «14-річчя Жовтня» — об'єднали в один під назвою імені Карла Маркса, а 1959 року ще й приєднали до нього колгосп імені Ілліча.

1965 — за колгоспні кошти у М'якеньківці збудовано нове приміщення школи, згодом — їдальні та інтернату.

01.01.1967 — у м'якеньківському колгоспі імені Карла Маркса налічувалося 18 тракторів, 19 комбайнів, 9 вантажних та один легковий автомобіль. Загальний річний прибуток колгоспу становив 499 тисяч карбованців.

1967 — в пам'ять загиблих земляків у Другій світовій війні в селі зведений «Пам'ятник Слави».

1993 — чистий річний прибуток колгоспу імені Карла Маркса склав 982 мільйони карбованців, на будівництві господарство освоїло 587,7 мільйона карбованців.

1994 (квітень) — у м'якеньківському колгоспі працювали 187 трудівників і трудівниць.

1994 — за колгоспні гроші в селі збудовано коптильний цех, олійницю та міні-хлібзавод.

Меморіал «Жертвам Голодомору»

1996 — зведений меморіал «Жертвам Голодомору».

1999 — ліквідовано колгосп імені Карла Маркса.

2001 — за переписом населення, у селі мешкало 541 особа.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України, М'якеньківська сільська рада Решетилівського району об'єднана з Решетилівською міською громадою.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Решетилівського району, село увійшло до складу Полтавського району[1].

Об'єкт соціальної сфери

[ред. | ред. код]
  • Школа І—ІІ ст.

Особистість

[ред. | ред. код]

Уродженець села:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Погода в селі М'якеньківка. [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]