Гогманіт
| Гогманіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Hoh[2] |
| Хімічна формула | Fe³⁺₂(SO₄)₂O * 8H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.DB.30 |
| Dana 8 | 31.9.4.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | триклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Thomas Hohmannd |
| Типова місцевість | Сьєрра-Гордаd[3] |
 Гогманіт у Вікісховищі | |
Гогманіт (рос. гогманнит; англ. hohmannite; нім. Hohmannit m) — водний основний сульфат тривалентного заліза.
Хімічна формула: Fe2[(OH)2(SO4)2] х7H2O. Склад у %: Fe2O3 — 34,42; SO3 — 34,52; Н2О — 31,06. Сингонія триклінна. Пінакоїдальний вид. Тонковолокнисті кірочки та маси, також гроноподібні, радіальноволокнисті агрегати. Волокна видовжені. Спайність досконала. Густина 2,2. Твердість 3. Колір каштаново-коричневий до оранжевого, червонувато-фіолетового. Порошок оранжево-жовтий. Блиск скляний, яскравий. Прозорий до напівпрозорого. Вторинний мінерал рудних родовищ Чилі.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гогманіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гогманіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Webmin [Архівовано 7 лютого 2010 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |