Годинникова вежа (Битола)
| Годинникова вежа | |
|---|---|
| |
| 41°01′51″ пн. ш. 21°20′02″ сх. д. / 41.03083889° пн. ш. 21.33389444° сх. д. | |
| Країна |  Північна Македонія[1]  |
| Розташування | Бітола |
| Тип | бефруа і годинникова вежа |
| Висота | 30 м |
| Дата заснування | 1830 |
  Годинникова вежа Годинникова вежа (Північна Македонія) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Годинникова вежа (місцева назва мак. Саат Кула) є однією з найважливіших пам'яток міста Битола на південному заході Північної Македонії. Розташована в парку на Майдані Магнолії, на початку головної пішохідної вулиці міста Широк Сокак.
Перша згадка годинникової вежі в Битолі припадає на 1664 рік, хоча нема доказів, що це та сама споруда, а не інша, пізніше зруйнована. Надійні дані є лише з XIX століття, тому за однією з версій її побудували одночасно з сусідньою Церквою святого Димітрія[mk] приблизно в 1830 році.
Існує міська легенда, що османська влада для побудови вежі зібрала в мешканців понад 60 тисяч яєць.
Годинник зі стрілками на вежі з'явився не раніше 1924-1927 років. На фотографіях до й під час Першої світової війни в верхній частині вежі були колони та аркові вікна з дзвіночками. Перший циферблат був меншим за той, що існував у кінці XX століття, з чорними на білому тлі стрілками. У 1936 році був установлений новий годинник німецької компанії «Eduard Confage», за проєктом інженера Джозефа Скоберна. Цей механізм був подарований Битолі на знак вдячності за облаштування німецького цвинтаря для загиблих у Першій світовій війні.[2]
У 1940 році на вежі було встановлено дві охоронні башти.
Серед годинникарів та доглядачів вежі були Стеван Філіпові, Наум Чінгара, Никола Стояновський, Тоде Тодоровський.
Вежа є прямокутною в перерізі, висота кожної з 4 стін - 27,9 м. Товщина стін змінюється від 168 см поблизу основи до 75 см нагорі.
Усередині розташовані сходи, що піднімаються спірально. 97 сходинок мають ширину 65 см, висота їх 20-25 см. По цих сходах можна піднятися на 22,17 м. Далі є дерев'яна драбина з 8 східцями.
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ Ж. ЗДРАВКОВСКА. ГЕРМАНЦИ ЈА ПУШТИЛЕ „БИЛЈАНА ПЛАТНО БЕЛЕШЕ“ ОД БИТОЛСКАТА СААТ КУЛА ВО 1936 [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Сакам да кажам, 30 јули 2017
- ПОМАКУ ПОЗНАТИ ФАКТИ ЗА БИТОЛСКАТА СААТ КУЛА [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Саат кула [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Cineculture.
- Саат кула Битола [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Bitola.info