Голгофа
| Голгофа | |
 | |
| Країна |
 Ізраїль |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Юдея |
| Зображений на | хресна дорога і кальварія |
 | |
 Голгофа у Вікісховищі | |
31°46′43″ пн. ш. 35°13′46″ сх. д. / 31.778611111111° пн. ш. 35.229444444444° сх. д.
Голго́фа або Ґолґо́та[джерело?] (грец. Γολγοθᾶ від арамейського Gûlgaltâ — череп), або Кальварія — пагорб, на якому розіп'яли Ісуса Христа. За описами, це місце було поблизу Єрусалима, проте його точне розташування невідоме.
Місце страти злочинців у стародавніх євреїв. У християнстві стає символом мук, страждань.[1]
Голгофа згадана у всіх чотирьох канонічних Євангеліях:
- Євангелія від Матвія 27:33-34
- І, прибувши на місце, що зветься Голгофа , цебто сказати Череповище, дали Йому пити вина…
- Євангелія від Марка 15:22
- І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
- Євангелія від Луки 23:33
- А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його…
- Євангелія від Івана 19:17
- І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.
Євангелія від Луки не дає місцевої, тобто арамейської, назви Голгофи. Євангелія від Івана дещо збиває з пантелику, вказуючи, що слово «Голгофа» означає «череповище» по-гебрейському. Це потрібно трактувати як «мовою євреїв», якою на той час була арамейська.
В Новому Заповіті вказано, що Голгофа була неподалік від Єрусалима (Івана 19:20) за стінами міста (Євреям 13:12). Згідно з єврейськими звичаями, страчених ховали неподалік місця страти, тому пагорб біля Гробу Господнього з великою імовірністю можна вважати місцем розп'яття Христа.
Римський імператор Костянтин Великий збудував у 326 — 335 роках Храм Гробу Господнього на місці, яке на той час вважалося місцем поховання Ісуса, неподалік Голгофи. Відповідно до християнської легенди, Гріб Господній і Справжній Хрест віднайшла імператриця Олена, мати Костянтина, 325 року. Храм розташований у межах Старих стін міста Єрусалима, проте Святе Поховання, можливо, в ті часи було зовні. Усередині храму є рештки скелі приблизно 5 м заввишки, які вважаються залишками Голгофи. Цю церкву визнає місцем поховання Ісуса більшість істориків, а невеличку скелю всередині — залишками Голгофи, що вказують її колишнє розташування.
Провівши деякий час у Палестині у 1882-83 роках, Чарлз-Джордж Ґордон висловив припущення про інше місце розташування Голгофи. Садова Могила, розташована на північ від Гробу Господнього за сучасними Дамаскськими воротами, має поховання точно датовані Візантійським періодом. У Саду є скеля з двома великими заглибленнями, схожими на очі черепа (за давньою християнською легендою череп Адама поховано саме на Голгофі).
- ↑ Голгофа // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 57.
- Голгофа // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Голгофа // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
- 360 панорама Храму Господнього на г. Голгофі
- Die Golgota-Kapelle in der Grabeskirche
- Modell des Golgota-Felsens innerhalb eines ehemaligen Steinbruchs vor genau 2000 Jahren [Архівовано 19 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |