INRI
INRI («Ісус Назарянин, Цар Юдейський») — напис на хресті на якому був розп'ятий Христос.
Згідно з Євангелієм від Івана, саме ця фраза була написана Понтієм Пілатом на Хресті, на якому розіп'яли Христа:
|
А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.
І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано. Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський. Пилат відповів: „Що я написав — написав!“ |
|
Напис був виконаний трьома мовами: давньоєврейською (мова місцевого населення), грецькою (міжнародна мова спілкування в той час) і латиною (мова римлян; Палестина була тоді римською провінцією, Понтій Пілат був її намісником).
Усі Євангелія подають цей напис трохи по-різному:
| Мт. 27:37 | Мр. 15:26 | Лк. 23:38 | Ів. 19:19 |
|---|---|---|---|
| І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“. | І був написаний на́пис провини Його: „Цар Юдейський“. | Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“. | А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“. |
.jpg)
У грецькій православній традиції вживається абревіатура INBI від дав.-гр. Ἰησοῦς ὁ Ναζωραῖος ὁ Bασιλεὺς τῶν Ἰουδαίων, а у слов'янській традиції скорочення виглядає як І.Н.Ц.І. від церк.-слов. І҆и҃съ назѡрѧни́нъ, цр҃ь і҆ꙋде́йскїй. Румунська православна церква використовує INRI, оскільки румунська абревіатура повністю збігається з латинською (від рум. Iisus Nazarineanul Regele Iudeilor).
Існує також інша православна традиція — замість справжнього напису Пілата давати на розп'ятті напис: дав.-гр. Bασιλεὺς τοῦ κόσμου, «Цар світу», або, у слов'янських країнах — «Цар слави». До XVII століття версія з «Царем слави» переважала в російській церкві, в той час як реформа Никона зробила обов'язковим напис ІНЦІ. Старообрядництво зберегло прихильність тексту «Цар слави», а збереження Никоном тексту Пілата стало в очах старообрядців одним із доказів єретичної суті реформи.
Титл INRI (лат. titulus) — християнська реліквія, знайдена в 326 році імператрицею Оленою під час її подорожі в Єрусалим разом з Животворним Хрестом і чотирма цвяхами.[1]
Тривалий час титло зберігалося в Єрусалимі. Відомості про поклоніння цієї реліквії наводяться в оповіданні знатної паломниці IV століття Сільвії (або Етеріі)[2]. Вважається що титло було вивезено з Єрусалима в період хрестових походів.
В наш час, за запевненням католицької церкви, великий фрагмент титла зберігається в церкві Санта-Кроче-ін-Джерусалемме в Римі[3].
Деякі предстоятелі московської церкви не визнали даний фрагмент як справжній. Зокрема, митрополит Московський Філарет писав — особа, яка виконала напис на фрагменті не була знайома з єврейською мовою і графікою і намагалася видати випадкові закарлючки біля відколу за елементи єврейських букв[джерело?].
В алхімічній та гностичній традиції абревіатура INRI має друге значення: Igne Natura Renovatur Integra, тобто Вогнем природа оновлюється вся або Вся природа постійно оновлюється вогнем. Зараз, в другому значенні, використовується рядом окультних організацій[4].
- Титл з Животворного Хреста Господнього [Архівовано 11 вересня 2010 у Wayback Machine.] на сайті Православие.Ru
- ↑ Сократ Схоластик. Церковна історія Гол. 17. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 5 квітня 2010.
- ↑ Паломництво по святих місцях кінця IV століття//Православний Палестинський Збірник, випуск 20. 1889
- ↑ Скабалланович М. Н. Крестовоздвижение. Судьба Креста Христова, его обретение и воздвижение [Архівовано 7 березня 2008 у Wayback Machine.].
- ↑ Analysis of the Key Word. Архів оригіналу за 4 жовтня 2007. Процитовано 5 квітня 2010. [Архівовано 2007-10-04 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |