Голдаєвич Теофан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
о. Теофан Голдаєвич, ЧСВВ
Теодор
Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя Чину святого Василія Великого (1810—1818)
Загальна інформація
Народження6 лютого 1752(1752-02-06)
с. Бискупиці, Волинське воєводство, нині с. Нехвороща, Володимирський район
Смерть1 вересня 1822(1822-09-01) (70 років)
м. Львів
Служіння в церкві
КонфесіяУГКЦ

Теофан Голдаєвич ЧСВВ (у світі Теодор Голдаєвич, 6 лютого 1752, Бискупиці — 1 вересня 1822, Львів) — український чернець-василіянин, педагог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 6 лютого 1752 року в с. Бискупицях (Волинське воєводство, нині с. Нехвороща, Володимирський район) в родині священника.

5 вересня 1772 року вступив до Чину василіян у Почаївському монастирі.

Протягом багатьох років — професор і віце-ректор Львівської греко-католицької духовної семінарії, також протоігумен Галицької Провінції Василіян. У 1782/1783, 1783/1784 навчальних роках викладав філософію в гімназії (колегіумі) при Бучацькому монастирі. Також був учителем у Дрогобичі й Крехові.

Декрет цісаря від 29 квітня 1802 року ліквідовував 7 монастирів таким чином, що нерухомий маєток мав бути приєднаний до іншого близького монастиря, а будівлі й церкву повинні були продати на прилюдному аукціоні, виручені кошти передати громадському релігійному фонду. О. Голдаєвич від імені чину 26 травня 1817 року подав прохання монарху, щоб той дозволив залишити церкви й монастирі у власності того монастиря, до якого вищезгадані монастирі будуть 52 приєднані. Декретом від 27 березня 1818 року монарх дав згоду, зважаючи на убогість Василіянських монастирів.

З 21 червня 1811 до вересня 1822 року був ігуменом Крехівського монастиря[1].

Помер у Львові, був похований на цвинтарі ченців монастиря святого Онуфрія та парафіян Успенської церкви Львова (тепер — монастирський сад) поблизу церкви святого Онуфрія у Львові.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Шкраб'юк П.. Крехів: дороги земні і небесні. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Видавництво Отців Василіян «Місіонер», 2002. — С. 387.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]