Вільям Ґолдінґ

Вільям Ґолдінґ
Вільям Ґолдінґ
William Golding
	Вільям Ґолдінґ (1983)
Ім'я при народженні	Вільям Джеральд Вільям Ґолдінґ; William Gerald Golding
Народився	19 вересня 1911; Сент-Колумб-Майнор, графство Корнволл, Велика Британія
Помер	19 червня 1993 (81 рік); Перранавортал, графство Корнуелл, Велика Британія; ·серцева недостатність
Поховання	Church of Holy Trinity, Bowerchalked
Громадянство	Велика Британія
Національність	Англієць
Діяльність	Прозаїк, драматург
Сфера роботи	роман
Alma mater	Брейсноуз коледж, Університет Оксфорда і Marlborough Royal Free Grammar Schoold
Мова творів	англійська
Роки активності	з 1934
Напрямок	Реалізм
Жанр	Роман, оповідання, п'єса
Magnum opus	«Володар мух» (1954)
У шлюбі з	Ann Brookfieldd
Учасник	Друга світова війна
Нагороди
	Лицар-бакалавр
Премії	Букерівська премія (1980); Нобелівська премія з літератури (1983)
	Сайт: william-golding.co.uk
	Вільям Ґолдінґ у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голдінг.

~~|Lib=~~

Ві́льям Дже́ральд Ґо́лдінґ (англ. William Gerald Golding; 19 вересня 1911, Сент-Колумб-Майнор, графство Корнуелл, Велика Британія — 19 червня 1993, Перранавортал, Корнуол, Велика Британія) — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1983 року.

Життєпис

Дитинство

Вільям Джеральд Ґолдінґ народився у сім'ї, в якій його батько Алек Вільям Ґолдінґ був шкільним вчителем середньої школи міста Мальборо (англ. Marlborough Grammar School), — ерудованою людиною радикальних політичних поглядів з міцною вірою в науку; його мати Мілдред брала участь у феміністичному русі.

Освіта

Середню освіту Вільям разом зі старшим братом Джозефом отримав у граматичній школі Мальборо, де викладав батько. У 1930 році Вільям Ґолдінґ вступив до лав Оксфорду як студент коледжу Бразеноуз, де він вивчав природничі науки впродовж двох років за бажанням батьків^[3]. У 1935 він отримав ступінь бакалавра з англійської літератури.

Одруження

30 вересня 1939 одружився з Енн Брукфілд, спеціалісткою з аналітичної хімії. Подружжя мало сина Девіда та доньку Джуді.

Робота

Після закінчення коледжу Вільям Ґолдінґ працював у розрахунковій палаті в Лондоні, писав п'єси (які сам і ставив в одному з невеликих театрів). У 1939 р. переїхав до Солсбері, де влаштувався викладачем англійської мови та філософії у школі єпископа Вордсворта.

Війна

У період 1940–1945 Вільям служив у лавах військово-морського флоту на ракетоносці. Брав участь в потопленні німецького лінкора «Бісмарк» і Нормандській десантній операції^[4]. Друга світова рішуче вплинула на погляди Вільям Ґолдінґа, який, згадуючи воєнні роки, казав:

Я почав розуміти, на що здатні люди. Кожен, хто пройшов війну і не зрозумів, що люди творять зло подібно до того, як бджола — мед, — або сліпий, або не в своєму розумі.

Повернення

Після звільнення з флоту Вільям повернувся до викладацької діяльності у Солсбері, де незабаром почав вивчати давньогрецьку мову і продовжував писати. У 1935 році опублікував том віршів. Після цього тривалий час ніде не друкувався. Перший роман Ґолдінґа «Володар мух» («Lord of the Flies») був опублікований лише в 1954 р. і одразу ж після виходу мав надзвичайний успіх.

У 1955 був обраний до Королівської літературної спілки. У 1961 залишив викладання і цілком присвятив себе літературній діяльності. 1988-го року був посвячений у лицарі.

Смерть

Помер Вільям Ґолдінґ у своєму будинку 19 червня 1993 року в Перранаруортолі, Велика Британія.

Твори

1934 — Вірші (Poems)
1954 — Володар мух (Lord of the Flies)
1955 — Нащадки (The Inheritors)
1956 — Крадій Мартін (Pincher Martin)
1956 — Надзвичайний посол (Envoy Extraordinary)
1958 — Мідний метелик (The Brass Butterfly), п'єса
1959 — Вільне падіння (Free Fall)
1964 — Шпиль (The Spire)
1965 — Гарячі ворота (The Hot Gates), оповідання
1967 — Піраміда (The Pyramid)
1970 — Клонк-клонк (Clonk Clonk)
1971 — Бог Скорпіон (The Scorpion God)
1979 — Видима пітьма (Darkness Visible)
1982 — Рухома мішень (A Moving Target), оповідання
1982 — Нессі — легенда (Nessie — The Legend), стаття
1984 — Паперові люди (The Paper Men)
1985 — Щодення єгиптянина (An Egyptian Journal)
До країв світу (To the Ends of the Earth), трилогія:
- 1980 — Обряд ініціації (Rites of Passage)
- 1987 — Безпосередньо близько (Close Quarters)
- 1989 — Вогонь внизу (Fire Down Below)
1996 — Подвійна мова (The Double Tongue), посмертно

Переклади українською

Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Шпиль. Переклад з англійської: Соломія Павличко (Володар мух), Юрій Лісняк (Шпиль). Київ: Молодь, 1988.– 328 с. ISBN 5-7720-0136-1

(перевидання) Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Переклад з англійської: Соломія Павличко; худ. П. Машков. Київ: Основи, 2000.– 254 с. 1-ше видання ISBN 966-500-027-6
(перевидання) Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Переклад з англійської та передмова: Соломія Павличко; художник: П. Машков. Київ: Основи, 2004.– 254 с. 2-ге видання ISBN 966-500-027-6
(перевидання) Вільям Ґолдінґ. Володар мух. Переклад з англійської: Соломія Павличко. Харків: КСД, 2015, 2016. 304 с. ISBN 978-966-149-097-9^[5]

Вільям Ґолдінґ. Бог Скорпіон. Переклад з англійської: Дмитро Костенко. Київ: журнал «Всесвіт» № 12(720) 1988. завантажити з е-бібліотеки Чтиво [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]

(видання окремою книжкою) Вільям Ґолдінґ. Бог Скорпіон. Переклад з англійської: Дмитро Костенко. Чернівці: Книги — ХХІ. 2015. — 112 с. — ISBN 978-617-614-114-3

Вільям Ґолдінґ. Спадкоємці. — Переклад з англійської: Ярослава Панко. Вавилонська бібліотека, 2021. 208 с. — ISBN 978-966-97782-9-1

Визнання

У 1983 році Ґолдінґ був удостоєний Нобелівської премії «за романи, які допомагають зрозуміти умови існування людини у світі».

1980 рік — Букерівська премія за «Обряд переходу» («Rites of Passage»).
1983 рік — Нобелівська премія з літератури за «Володаря мух» («Lord of the Flies»).

Відлуння

За мотивами повісті «Володар мух» були написані однойменні пісні гуртів:

Iron Maiden, альбом «The X-Factor» (1995, Велика Британія)
Rage, альбом «Carved In Stone» (2008, Німеччина)

Примітки

↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
d:Track:Q17565097 d:Track:Q5145336 d:Track:Q34217 d:Track:Q217595
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Є. Чорноземова. Вільям Ґолдінґ [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] «Javalibre»
↑ Вільям Ґолдинґ [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
↑ Вільям Ґолдінґ. «Володар мух». [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

Посилання

Ґолдінґ Вільям // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 454. — ISBN 966-692-578-8.
Тимофій Гаврилів. То було вбивство. // Zbruch, 31.01.2017 [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рецензія на «Володаря мух» у перекладі С.Павличко)
Українські переклади Вільяма Ґолдінґа [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] — на сайті видавництва КСД
Дарія Кучеренко. Букерівські лауреати, яких у нас видали [Архівовано 16 квітня 2017 у Wayback Machine.] — Друг читача, 24.02.2016
Вільям Ґолдінґ «Володар мух», аудіокнига
Творчість Вільяма Голдинга в Енциклопедії наукової фантастики під редакцією Пітера Нікколса, Джона Клюта та Дейва Ленгфорда [Архівовано 4 червня 2019 у Wayback Machine.]
Творчість Вільяма Голдинга у міжнародній базі фантастики «The Internet Speculative Fiction Database» [Архівовано 3 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Творчість Вільяма Ґолдінґа у франкомовній базі фантастики http://www.bdfi.net/ [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Творчість Вільяма Ґолдінґа у польській енциклопедії фантастики [Архівовано 2 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Творчість Вільяма Ґолдінґа у фінській базі фантастики «Suomenkielisen sf-, fantasia- ja kauhukirjallisuuden bibliografia» [Архівовано 22 січня 2022 у Wayback Machine.]
Творчість Вільяма Ґолдінґа в італійській базі фантастики «Catalogo SF, Fantasy e Horror, A cura di Ernesto VEGETTI, Pino COTTOGNI ed Ermes BERTONI» (Indice Cronologico per Autore) [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.]

Біографії Література Фантастика Наукова фантастика Фентезі Англія Велика Британія

Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q47461344"_data-entity-id="Q17565097">[[:d:Q17565097|Oxford_Dictionary_of_National_Biography]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:en:Colin_Matthew|C.&nbsp;Matthew]]_—_[[:Оксфорд|Oxford]]:_[[:Oxford_University_Press|OUP]],_2004.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17565097]][[d:Track:Q5145336]][[d:Track:Q34217]][[d:Track:Q217595]]</div>-1] Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
d:Track:Q17565097 d:Track:Q5145336 d:Track:Q34217 d:Track:Q217595

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[3] Є. Чорноземова. Вільям Ґолдінґ [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] «Javalibre»

[4] Вільям Ґолдинґ [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

[5] Вільям Ґолдінґ. «Володар мух». [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

[1]

[3]

[4]

[5]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · Apple Music
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Comic Vine · Discogs · Internet Movie Database · iTunes · MusicBrainz · MyMovies.it · The Movie Database · Europeana · Національна портретна галерея (Лондон) · Les Archives du spectacle · Theatricalia · Швейцарський архів виконавських мистецтв
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · WikiTree
Література та бібліографія	Babelio · BiblioNet · CoBiS · Goodreads · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · LibraryThing · NooSFere · Open Library · Perlentaucher · Poetry Foundation · Архів преси XX століття · Бібліографія історії чеських земель · Каталог фантастичної літератури Вежетті · Проєкт Рунеберг
Наука	NobelPrize.org
Тематичні сайти	discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · Архів Єльського університету · Німецький літературний архів Марбах · Wolfram Language · Quora
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Оксфордський словник національних біографій · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia · The Encyclopedia of Science Fiction
Довідкові видання	ідентифікатор артиста IDU · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Evene · Munzinger IBA · NNDB · Open Plaques · SNAC · WordNet
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1280548 · BanQ: 0000055076 · BAV: ADV11285567 · BIBSYS: 90079780 · BLBNB: 000218322 · BNC: a11416312 · BNCHL: 000008499 · BNE: XX1158391 · BNF: 119053137 · CANTIC: 981058513500606706 · CCAB: 000036035 · CiNii: DA00332350 · CONOR.BG: 21581925 · CONOR.SI: 6218083 · CONOR.SR: 14794343 · CUT: 101819 · DBC: 87097968354684 · EGAXA: vtls001108818 · ERRR: 11160846 · FAST: 38772 · Freebase: /m/0870p · GND: 118696165 · ICCU: CFIV035830 · ISNI: 0000000121430171 · J9U: 987007306176305171 · KRNLK: KAC199610323 · LCCN: n79075193 · LIBRIS: 0xbdgfrj5d0nn26 · LIH: LNB:V*291088;=BO · LNB: 000017351 · LNL: 12968 · MAK: 9810668046805606 · N6I: vtls000109478 · NCF: ncf12075339 · NDL: 00441165 · NKC: jn19990002751 · NLA: 895545 · NLG: 60995 · NLI: 000285655 · NLP: a0000001746135 · NSK: 000014288 · NTA: 068478917 · NUKAT: n93120641 · PTBNP: 1189594, 34112 · PUSC: 32732 · PUST: 76594 · RERO: 02-A003305754 · SELIBR: 240526 · SHARE: 165878 · SKMASNL: vtls012395101 · SUDOC: 02689601X · UPSA: 212372 · VcBA: 495/222398 · VIAF: 89500102 · РНБ: 7710256, 7721171

п о р Лауреати Нобелівської премії з літератури
1901—1925	Сюллі-Прюдом (1901) • Моммзен (1902) • Б'єрнсон (1903) • Ф. Містраль / Ечегарай-і-Ейсагірре (1904) • Сенкевич (1905) • Кардуччі (1906) • Кіплінг (1907) • Ойкен (1908) • Лагерлеф (1909) • Гейзе (1910) • Метерлінк (1911) • Гауптман (1912) • Тагор (1913) • Роллан (1915) • Гейденстам (1916) • Г'єллеруп / Понтоппідан (1917) • Шпіттелер (1919) • Гамсун (1920) • Франс (1921) • Бенавенте-і-Мартінес (1922) • Єйтс (1923) • Реймонт (1924) • Шоу (1925)
1926—1950	Деледда (1926) • Бергсон (1927) • Унсет (1928) • Манн (1929) • Льюїс (1930) • Карлфельдт (1931) • Голсуорсі (1932) • Бунін (1933) • Піранделло (1934) • О'Ніл (1936) • Мартен дю Гар (1937) • Бак (1938) • Сіланпяя (1939) • Єнсен (1944) • Г. Містраль (1945) • Гессе (1946) • Жід (1947) • Еліот (1948) • Фолкнер (1949) • Расселл (1950)
1951–1975	Лагерквіст (1951) • Моріак (1952) • Черчилль (1953) • Гемінґвей (1954) • Лакснесс (1955) • Хіменес (1956) • Камю (1957) • Пастернак (1958) • Квазімодо (1959) • Перс (1960) • Андрич (1961) • Стейнбек (1962) • Сеферис (1963) • Сартр (1964) • Шолохов (1965) • Агнон / Закс (1966) • Астуріас (1967) • Кавабата (1968) • Беккет (1969) • Солженіцин (1970) • Неруда (1971) • Белль (1972) • Вайт (1973) • Юнсон / Мартінсон (1974) • Монтале (1975)
1976–2000	Беллоу (1976) • Алейксандре (1977) • Зінгер (1978) • Елітіс (1979) • Мілош (1980) • Канетті (1981) • Гарсія Маркес (1982) • Голдінг (1983) • Сейферт (1984) • Сімон (1985) • Шоїнка (1986) • Бродський (1987) • Махфуз (1988) • Села (1989) • Пас (1990) • Гордімер (1991) • Волкотт (1992) • Моррісон (1993) • Ое (1994) • Гіні (1995) • Шимборська (1996) • Фо (1997) • Сарамагу (1998) • Грасс (1999) • Ґао (2000)
2001–2025	Найпол (2001) • Кертес (2002) • Кутзее (2003) • Єлінек (2004) • Пінтер (2005) • Памук (2006) • Лессінг (2007) • Ле Клезіо (2008) • Мюллер (2009) • Варгас Льйоса (2010) • Транстремер (2011) • Мо Янь (2012) • Манро (2013) • Модіано (2014) • Алексієвич (2015) • Ділан (2016) • Ішіґуро (2017) • Токарчук (2018) • Гандке (2019) • Ґлік (2020) • Гурна (2021) • Ерно (2022) • Фоссе (2023) • Хан (2024)

п о р Лауреати Букерівської премії
1969–1980	П. Г. Ньюбі (1969) · Берніс Рубенс (1970) · В. С. Найпол (1971) · Джон Бергер (1972) · Джеймс Гордон Фаррел (1973) · Надін Гордімер / Стенлі Міддлтон (1974) · Рут Правер Джабвала (1975) · Девід Сторі (1976) · Пол Скотт (1977) · Айріс Мердок (1978) · Пенелопа Фіцджеральд (1979) · Вільям Голдінг (1980)
1981—2000	Салман Рушді (1981) · Томас Кеніллі (1982) · Дж. М. Кутзеє (1983) · Аніта Брукнер (1984) · Кері Г'юм (1985) · Кінгслі Еміс (1986) · Пенелопа Лайвлі (1987) · Пітер Керрі (1988) · Кадзуо Ішіґуро (1989) · Антонія Баєтт (1990) · Бен Окрі (1991) · Майкл Ондатже / Баррі Ансворт (1992) · Родді Дойл (1993) · Джеймс Келман (1994) · Пет Баркер (1995) · Грем Свіфт (1996) · Арундаті Рой (1997) · Ієн Мак'юен (1998) · Дж. М. Кутзее (1999) · Маргарет Етвуд (2000)
2001-2020	Пітер Керрі (2001) · Янн Мартель (2002) · Ді Бі Сі П'єр (2003) · Алан Голлінггерст (2004) · Джон Бенвілл (2005) · Кіран Десаї (2006) · Енн Енрайт (2007) · Аравінд Адіга (2008) · Гіларі Ментел (2009) · Говард Джейкобсон (2010) · Джуліан Барнс (2011) · Гіларі Ментел (2012) · Елінор Кеттон (2013) · Річард Фленаган (2014) · Марлон Джеймс (2015) · Пол Бітті (2016) · Джордж Сондерс (2017) · Анна Бернс (2018) · Маргарет Етвуд / Бернардіна Еварісто (2019) · Дуглас Стюарт (2020)
2021-2040	Деймон Галгут (2021) · Шехан Карунатілака (2022) · Пол Лінч (2023) · Саманта Гарві (2024)