Голосковичі
| село Голосковичі | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський |
| Тер. громада | Бродівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040010150072450 |
| Облікова картка | [2] |
| Основні дані | |
| Населення | 469[1] |
| Площа | 1,993 км² |
| Густота населення | 235,32 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80642[3] |
| Телефонний код | +380 3266[4] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°1′24″ пн. ш. 25°4′32″ сх. д. / 50.02333° пн. ш. 25.07556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
236[5] м |
| Водойми | р. Стир |
| Відстань до обласного центру |
97 км |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Найближча залізнична станція | Пониковиця |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80640, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Пониковиця[6] |
| Сільський голова | Бенедик Галина Миколаївна[7] |
| Карта | |
  Голосковичі | |
 Голосковичі | |
| Мапа | |
| |
Голоско́вичі — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Населення становить 469 осіб.[1]
Села Голосковичі, Пониковиця, Глушин, Ковпин Ставок, Косарщина, Суходоли були підпорядковані Пониковицькій сільській раді.[6]
Землі на південь і південний захід від Бродів належали польському шляхтичу Петрові Сененському. Згодом він подарував їх своїй дочці Ядвізі, котра була одружена з шляхтичем Ковіцою. Так у 1515 році владна пані назвала село, котре знаходилося ближче до Бродів — Паніковіца (пані + Ковіца), а значно менше село — Глосковіци (Глос + Ковіци). У процесі вимови звук «ц» трансформувався в «ч»: Голосковичі — хоч у церковних книгах XVIII століття зустрічається назва Голосковиці.
Село розташоване на лівому березі річки Стир, за 14 км на південний захід від центру громади та на відстані 97 км на схід від обласного центру, що проходить автомобільними шляхами — міжнародного М06 та місцевого значень. Відстань до найближчої залізничної станції Пониковиця становить 5 км.
Раніше вважалося існування давньоруського городища, але після археологічних досліджень під керівництвом відомого українського археолога Ігоря Свєшнікова в селі було виявлено залишки пізньофеодального замчища.
В селі лишилось також урочище під назвою «Дзиґарова брама» або ж «Годинникова брама». Сама назва говорить про існування тут укріплення — «города», при якому була брама.[8]
За переказами більше двох століть тому над панськими сінокосами діти-пастушки побачили образ Матері Божої, а коли прибігли до цього дивовижного місця — то помітили як із землі вирує джерело. Сьогодні біля джерела встановлено каплицю явлення Матері Божої.[9]
- Дацюк Михайло Федорович (нар. 18 квітня 1930 - 31 березня 2018, Бориспіль) — поет-пісняр. Закінчив Бродівське педучилище, вчителював у селах Рава-Руського, Олеського і Бродівського районів Львівської області та в місті Борисполі під Києвом. Окрім віршів та текстів пісень, автор багатьох краєзнавчих та літературно-мистецьких статей, що друкувалися на шпальтах різних періодичних видань. Перша поетична збірка «Мить нашої вічності» вийшла у 2003 році.
- Дудин Андрій Степанович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шуневич Богдан Іванович — український науковець, кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов та технічного перекладу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
- Шуневич Мар'ян Васильович — український естрадний співак, заслужений артист УРСР (1989), народний артист України (2010).
- Шуневич Микола Васильович — український поет, прозаїк, журналіст, краєзнавець. Член Національної Спілки журналістів України. Заступник голови, редактор радіомовлення телерадіокомпанії «Броди» (1995-2001).
- ↑ а б Повний перелік населених пунктів Бродівщини. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Село Голосковичі. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 17 січня 2010.
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Прогноз погоди в с. Голосковичі. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
- ↑ а б Пониковицька сільська рада. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ ЦВК. Обрані на посаду сільського голови. Львівська область. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Археологія Бродівського району Львівської області: Городище у Голосковичах. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ На межі територій та епох... — У село Голосковичі, до місця об’яви Матері Божої (З циклу «Подорожі навколо Бродів»). www.namezhi.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
- Baracz S. Wiadomosc o Ponikowicy malej. — Poznan, 1886. — 34 s. (пол.)
- Надорожняк Я. Погляд у минуле. Історія села Голосковичі. — Львів : Самвидав, 2007. — 72 с.
- Пшик В. Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст.. — Львів : Дизайн-студія «Гердан Графіка», 2008. — С. 22. — ISBN SBN 966-8095-03-0.
- Шуневич М. Село Пониковиця. Історія села. Людські долі: літературно-документальна збірка / М. В. Шуневич. — Броди : Просвіта, 2013. — 211 с.
- КУ Народний дім с. Голосковичі [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Релігійна громада УАПЦ у с. Голосковичі [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Конфесійні громади Бродівського району. Голосковичі [Архівовано 24 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Сокальсько-Жовківська єпархія. Бродівський деканат [Архівовано 11 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Голосковицький НВК [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Голосковицький навчально-виховний комплекс [Архівовано 28 січня 2019 у Wayback Machine.]
.png){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
