Голубівка (Потіївський район)
| село Голубівка | |
|---|---|
| Країна |  СРСР— УРСР
|
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Потіївський район |
| Рада | Меньківська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 178 (1900) |
| Зняте з обліку | до 1 жовтня 1941 року |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°40′41″ пн. ш. 29°10′15″ сх. д.H G O |
| Водойми | р. Візня |
| Карта | |
_location_map.svg)  Голубівка | |
 Голубівка | |
| Мапа | |
| |
Голубівка (Голубів-став, рос. Голубовка, Голубов-став, пол. Hołubówka, Hołubów-staw) — колишнє село у Меньківській сільській раді Потіївського району Волинської округи Української СРР. У 1923 році — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
В середині 19 століття в поселенні налічувалося 40 мешканців[1], у другій половині 19 століття — 51 мешканець, православної віри[2], наприкінці 19 століття — 178 осіб, з них 82 чоловіки та 96 жінок, дворів — 28[3].
В середині 19 століття — сільце Голубів-став Радомисльського повіту Київської губернії. Лежало на річці Візня, за 1 версту вище від Королівки. Входило до православної парафії у Ворсівці[1].
У другій половині 19 століття — сільце Радомисльського повіту Київської губернії. Лежало в лісистій місцевості серед баген, на річці Візня, притоці Ірші, за 10 верст від Малина. Мешканці займалися переважно лісовими промислами. Власність Билини. Входила до православної парафії у Ворсівці[2].
Наприкінці 19 століття — сільце Голубівка Потіївської волості Радомисльського повіту Київської губернії, на річці Шлямарка. Відстань до повітового центру, м. Радомисль, де знаходилася також найближча поштово-телеграфна станція — 21 верста, до найближчої поштової земської станції в Облітках — 12 верст, до найближчої залізничної станції Житомир — 69 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство. У поселенні числилося 234 десятини землі, з яких 81 десятина належала поміщикам, 48 десятин — селянам, 105 десятин — іншим прошаркам населення. Власність Романа Вержбицького, господарство в маєтку вів сам поміщик, застосовував багатопілля, як і селяни. Був водяний млин[3][4].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Голубівської сільської ради Потіївської волості; адміністративний центр ради. 16 січня 1923 року передане до складу Меньківської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Потіївського району Малинської округи.
Виключене з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року[5].
- ↑ а б Похилевич Л. (1864). Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи или Статистическія, историческія и церковныя заметки о всехъ деревняхъ, селахъ, мѣстечкахъ и городахъ, въ предѣлахъ губерніи находящихся (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерской Лавры. с. 186. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ а б Hołubów-staw // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 115. (пол.)
- ↑ а б 12. Д. Голубовка (владҍльч.) // Списокъ населенныхъ мѣстъ Кіевской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Київ: Типографія Ивановой, аренд. А. Л. Поповымъ, Спасская 10. 1900. с. 1184-1185. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 16 лютого 2025.
- ↑ Hołubówka 2.) H., słoboda… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 571. (пол.)
- ↑ Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 247. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 16 лютого 2025.
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |