Очікує на перевірку

Гори димлять

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гори димлять
Góry dymią
Жанрдрама
АвторЯрослав Галан
(Miron Jaro)
Мовапольська
Написано1938
Опубліковано1939
Країна Польська Республіка
ВидавництвоПольща Myśl (Львів)
Опубліковано українською1956
ПерекладСтепан Трофимук

Гори димлять (пол. Góry dymią) — повість Ярослава Галана, написана 1938 року польською мовою і опублікована окремим виданням 1939 року у львівському приватному видавництві «Myśl» під псевдонімом Мирон Яро (Miron Jaro)[1].

Повість написана в селі Нижній Березів[2].

Синопсис

[ред. | ред. код]

Події повісті розгортаються на початку 1920-х років у окупованій Польщею Західній Україні, у невеличкому гуцульському селі на Покутті. Ольга, дочка священика, перед його смертю обіцяє йому, що одружиться з польським офіцером прикордонної застави Мартином Погодняком. Та згодом Ольга закохується в гультіпаку-опришка Івана Семенюка, одруженого з Марічкою. Кохання між Іваном та Ольгою розгорається все палкіше, і незабаром вони усвідомлюють, що не можуть жити один без одного, та вирішують втекти. Але дружина Івана Марічка не збирається сидіти склавши руки, поки її чоловіка викрадає інша, і збирається розказати про зраду пари чоловіку Ольги Мартину...

Аналіз твору

[ред. | ред. код]

Повість просякнута національно-патріотичним духом, і українські радянські літературознаці зазначали, що у цьому творі Галан-художник переміг Галана-політика[3].

Романтично-лірична стихія, яка панує в змалюванні кохання опришка Івана Семенюка з попівною Ольгою, іронія у відтворенні міщанського оточення Ольги, майстерні картини гірських краєвидів, авантюрно-пригодницькі сюжетні лінії вписуються у викривально-соціальний зміст оповіді. Проблема «пропащої сили» (образ Семенюка) розв'язується письменником у новому аспекті: опришківство в умовах окупаційного режиму набуває не лише соціального, а й національно-визвольного характеру.

У повісті опоетизовані органічне почуття свободи й гідності, властиве гуцулам, природний потяг до краси — в людях, їх фізичній вроді, одязі, в навколишній природі. Тут владарюють свобода і любов.

Романтично-еротична ейдетика повісті Ярослава Галана «Гори димлять» досліджена в дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Михайлової Алли Анатоліївни «Ерос як естетична і поетологічна проблема української прози 20-30-х років XX століття»[4]

Переклад українською

[ред. | ред. код]

Повість було вперше перекладено українською у 1956 році Степаном Трофимуком за участі дружини Степана Трофимука Оксани.[5][6]

  • Ярослав Галан. Гори димлять. Переклад з польської: Степан Трофимук. Київ: Радянський письменник. 1956. 234 стор. (тираж 65 тис. примірників)
    • (передрук) Ярослав Галан. Гори димлять. Переклад з польської: Степан Трофимук. Київ: Держлітвидав УРСР. 1959. 155 стор. (тираж 50 тис. примірників)

Екранізації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jaro, Miron (1939). Góry dymią (пол.). Myśl.
  2. Довідник села Нижній Березів. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 червня 2012.
  3. Борис Козловський: Хто гострив сокиру для Ярослава Галана?. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 3 червня 2012.
  4. http://disser.com.ua/contents/3603.html
  5. Сергій Грабовський. [[https://web.archive.org/web/20140301175806/http://www.radiosvoboda.org/content/article/967138.html Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.] Ярослав Галан: трагедія «зачарованого на Схід». Радіо свобода, 25 липня 2007
  6. Галан Ярослав Олександрович [Архівовано 9 квітня 2020 у Wayback Machine.] Українські письменники: біо-бібліографічний словник у п’яти томах. Т. 4: Радянська література : А-К. Київ: Держлітвидав УРСР, 1965. 846 стор.: С. 250-278

Посилання

[ред. | ред. код]