Городецька волость (Рівненський повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Городецька волость | ||||
| Центр | Городьк | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 14 662 (1885) | |||
| Населення | 4255 осіб (1885) | |||
| Густота | 26.6 осіб / км² | |||
Городецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Городьк.
Була ліквідована наприкінці ХІХ ст., поселення відійшли до складу Рівненської (Бегів, Городок, Караєвичі, Метків, Обарів, Понебель, Ставки), Клеванської (Бронники) та Кустинської (Хотин) волостей.
Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 14 сільських громад. Населення — 4255 осіб (2112 чоловічої статі та 2143 — жіночої), 413 дворових господарства[1].
Основні поселення волості:
- Городьк — колишнє власницьке село за 9 верст від повітового міста, 832 особи, 83 двори; волосне правління; православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, 2 водяних млини. За 8 верст - цегельний завод.
- Бегінь — колишнє власницьке село при річці Горинь, 261 особа, 30 дворів, школа, водяний млин.
- Бронники — колишнє власницьке село, 279 осіб, 35 дворів, православна церква, постоялий двір, постоялий будинок, кузня, водяний млин.
- Караєвичі — колишнє власницьке село, 254 особи, 29 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
- Метків — колишнє власницьке село при річці Горинь, 133 особи, 12 дворів, школа.
- Обарів — колишнє власницьке село, 522 особи, 69 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Понебель — колишнє власницьке село, 119 осіб, 13 дворів, православна церква, школа, 2 водяних млини.
- Ставки — колишнє власницьке село, 263 особи, 40 дворів, православна церква, водяний млин.
- Хоцин — колишнє власницьке село при річці Горинь, 175 осіб, 18 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Повітове місто | _(1796).gif) | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | Березне • Висоцьк • Гориньград • Деражне • Домбровиця • Клевань • Костопіль • Людвипіль • Межиріч • Олександрія • Степань • Томашгород • Тучин | |
| Волості | Березенська • Вирівська • Висоцька • Глинська-Чеська • Городецька • Дераженська • Домбровицька • Дятковицька • Клеванська • Кустинська • Липенська • Любиковицька • Людвіпольська • Межиріцька • Моквинська • Немовицька • Печалівська • Підлужанська (Костопільська) • Рівненська • Селищенська • Степанська • Стидинська • Тучинська | |
Курсивом виділено волості, ліквідовані наприкінці ХІХ ст. | ||