Підлужанська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Підлужанська волость
Центр ПідлужнеКостопіль
Площа 41 417 (1885)
Населення 9598 осіб (1885)
Густота 21.2 осіб / км²
Наступники ґміна Костополь

Підлужа́нська во́лость, також Косто́пільська во́лость — адміністративно-територіальна одиниця Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Підлужне.

Станом на 1885 рік складалася з 22 поселень, 16 сільських громад. Населення — 9598 осіб (4717 чоловічої статі та 4881 — жіночої), 670 дворових господарства[1].

На межі ХІХ-ХХ століть центр волості було перенесено у містечко Костопіль, при цьому назву волості змінено на Костопільську. Також поселення Злазне та Ставок відійшли до Дераженської волості, натомість до Костопільської волості відійшло село Печалівка.

Основні поселення волості

[ред. | ред. код]
  • Підлужне — колишнє власницьке село за 45 верст від повітового міста, 816 осіб, 74 двори; волосне правління; католицька каплиця, школа, постоялий будинок, 2 водяні млини, пивоварний завод. За 8 верст — смолоскипидарний завод. За 8 верст — колонія Старий Берестовець із молитовним будинком. За 8 верст — колонія Пісків із лютеранським молитовним будинком. За 12 верст — колонія Вулька-Головинська (Марцеліндорф)[2] із лютеранським молитовним будинком. За 12 верст — колонія Костопільська з лютеранським молитовним будинком. За 15 верст — колонія Маща (Марцелінгоф)[3] із лютеранським молитовним будинком.
  • Головин — колишнє власницьке село, 713 осіб, 81 двір, 2 православні церкви, постоялий будинок.
  • Злазна — колишнє власницьке село при річці Горинь, 1037 осіб, 102 двори, постоялий будинок.
  • Космачів — колишнє власницьке село, 375 осіб, 36 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяні млини.
  • Костопіль — колишнє власницьке містечко, 375 осіб, 47 дворів, єврейський молитовний будинок, 2 лавки, 2 водяні млини.
  • Любаша — колишнє власницьке село, 400 осіб, 43 двори, православна церква, постоялий будинок, чавуноливарний та залізоробний заводи.
  • Перемінка — колишнє власницьке село, 100 осіб, 16 дворів, постоялий будинок, лісопильний та чавуноливарний заводи.
  • Пісків — колишнє власницьке село, 466 осіб, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Ставок — колишнє власницьке село, 361 особа, 41 двір, православна церква, постоялий будинок.
  • Янкевичі — колишнє власницьке село, 249 осіб, 31 двір, православна церква, постоялий будинок.

Польський період

[ред. | ред. код]
Гміна Костополь
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Рівненський, Костопільський
Адмінцентр гміни Березне
Тип гміни Сільська
Громади 43

Костопільська волость отримала назву гміна Костополь і входила до Рівненського повіту Волинського воєводства.

31 грудня 1924 р. приєднані до Костопільської гміни вилучені з Тучинської гміни села Мале Сідлище, Юзефувка, Мала Любашка і Борщівка та колонії Груди, Анноваль, Крухи, Долганєц, Янішувка, Колбанє, Руденка і Майдан Руденський, а з Кустинської ґміни — колонії Дерманка і Хотинка та фільварок Хотинка[4].

1 січня 1925 року гміну вилучено з Рівненського повіту і включено до Костопільського[5].

Польською окупаційною владою на території гміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік гміна складалася з 43 громад[6]:

  1. Олександрівка — колонія: Олександрівка;
  2. Анноваль — колонії: Анноваль, Янишівка і Ковбаня;
  3. Берестовець — село: Берестовець та колонія: Котівщина;
  4. Берестовець — колонія: Берестовець та фільварок: Софіївка;
  5. Борщівка — село: Борщівка, колонія: Борщівка та урочище: Зелена;
  6. Брюшків — село: Брюшків;
  7. Хмизопіль — колонія: Хмизопіль;
  8. Хотенка — колонія: Хотенка;
  9. Дерманка — колонія: Дерманка;
  10. Довганець — колонія: Довганець;
  11. Данчиміст — село: Данчиміст та хутір: Болдин;
  12. Груди — колонія: Груди;
  13. Головин — село: Головин, колонія: Вілька-Головинська та селище: Янова Долина;
  14. Іполитівка — колонія: Іполитівка;
  15. Янкевичі — село: Янкевичі;
  16. Яснобір — колонія: Яснобір;
  17. Юзефівка — село: Юзефівка;
  18. Корчів'я — село: Корчів'я;
  19. Космачів — село: Космачів;
  20. Кургани — колонія: Кургани;
  21. Крухи — колонія: Крухи;
  22. Лісопіль — колонія: Лісопіль;
  23. Липники — колонія: Липники;
  24. Мала Любашка — село: Мала Любашка та фільварок: Мала Любашка;
  25. Велика Любаша — село: Велика Любаша та урочище: Ощиха;
  26. Мар'янівка — село: Мар'янівка;
  27. Маща — колонія: Маща;
  28. Пепків — село: Пепків, колонія: Броди та фільварок: Уланівка;
  29. Пісків — село: Пісків;
  30. Пісків — хутір: Пісків;
  31. Пісків — колонія: Пісків;
  32. Пілсудщина — селище: Пілсудщина;
  33. Підлужне — хутір: Підлужне;
  34. Пічоловка — село: Пічоловка, хутори: Пічоловка, Чортів і Довге та залізнична станція: Моквин;
  35. Перемінка — село: Перемінка;
  36. Плотечно — колонія: Плотечно;
  37. Підлужжя — село: Підлужжя;
  38. Рокитне — село: Рокитне;
  39. Руденка — колонії: Руденка і Руденський Майдан;
  40. Руда Підлужанська — село: Руда Підлужанська;
  41. Малі Сідлищі — селище: Малі Сідлищі;
  42. Малі Сідлищі — село: Малі Сідлищі;
  43. Трубиця — колонія: Трубиця.

Після радянської анексії західноукраїнських земель гміна ліквідована у зв'язку з утворенням Костопільського району.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. у першоджерелі помилково вказано Марцингоф
  3. у першоджерелі помилково вказано Марцеліндорф
  4. Dz.U. 1924 nr 66 poz. 644. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 29 вересня 2016.
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 lipca 1924 r. w sprawie podziału powiatu rówieńskiego na dwie jednostki administracyjne i kreowania powiatu kostopolskiego tudzież regulacji granic powiatów: rówieńskiego, dubnowskiego, łuckiego, ostrogskiego, krzemienieckiego i horochowskiego. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 20-21 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)