Перейти до вмісту

Городище (Менська міська громада)

Координати: 51°35′29″ пн. ш. 31°58′41″ сх. д. / 51.59139° пн. ш. 31.97806° сх. д. / 51.59139; 31.97806
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Городище
Михайлівська церква ХІХ ст.
Михайлівська церква ХІХ ст.
Михайлівська церква ХІХ ст.
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Корюківський район
Тер. громада Менська міська громада
Код КАТОТТГ UA74020030090041156
Основні дані
Засноване 1650
Перша згадка 1650 (374 роки)[1]
Населення 970
Площа 5,22 км²
Густота населення 185,82 осіб/км²
Поштовий індекс 15631
Телефонний код +380 4644
Географічні дані
Географічні координати 51°35′29″ пн. ш. 31°58′41″ сх. д. / 51.59139° пн. ш. 31.97806° сх. д. / 51.59139; 31.97806
Середня висота
над рівнем моря
136 м
Водойми р. Дягова
Місцева влада
Адреса ради 15631, Чернігівська обл., Менський р-н, с. Городище, вул. Шевченка, 73
Карта
Городище. Карта розташування: Україна
Городище
Городище
Городище. Карта розташування: Чернігівська область
Городище
Городище
Мапа
Мапа

CMNS: Городище у Вікісховищі

Городи́ще — село в Україні, в Менській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 970 осіб. Орган місцевого самоврядування — Менська міська рада.

До 2020 — у складі Менського району Чернігівської області. Органом місцевого самоврядування була Городищенська сільська рада.

Історія

[ред. | ред. код]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Менської міської громади.[2]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Менського району, село увійшло до складу Корюківського району.[3]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 959 98.87%
російська 8 0.82%
білоруська 3 0.31%
Усього 970 100%

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Дягова, права притока Мени.

Пам'ятки архітектури

[ред. | ред. код]
Миколаївська церква у 2009 році

У селі Городище було дві дерев'яні церкви: Миколаївська 1763 р. — видатна пам'ятка архітектури та Михайлівська церква XIX ст. Згідно зі спостереженнями Тетяни Турейської, для тих, хто розпитував про дорогу до церков: Миколаївська церква ідентифікувалася автохтонами як «недіюча і некрасива», натомість Михайлівська церква — «діюча і красива».[5]

Рідкісна пам'ятка архітектури — тризубоподібна за формою Миколаївська церква багато років потребувала негайної реставрації із залученням музейних фахівців цієї справи.

Про цей унікальний дерев'яний тризубоподібний Миколаївський храм у селі Городищі розповідається в документальному фільмі телеканалу «Глас»[6]. У фільмі детально показано зовнішній та внутрішній вигляд цієї церкви.

Миколаївська церква, перенесена і відновлена. Музей просто неба в Пирогові, 2020

Влітку 2016 року, з огляду на критичний стан, Миколаївську церкву було перенесено до Києва, у Національний музей народної архітектури та побуту України. 1 листопада 2016 року освячено закладення відбудови храму. 1 листопада 2017 року освячено хрести, а 2018 року завершено відбудову храму.

У 1858 р. місцева козацька громада складалася з 1338 осіб, які належали до таких родів: Авраменко, Бобошка (?), Бойко, Веребей, Веретьонник, Вилупок, Висоцький, Вітушка, Войтіх, Горовий, Гречкасій, Гузь, Далинний (?), Даценко, Демченко, Довгий, Дяговець, Євтушенко, Збиранка, Івануха, Ігнатенко, Ільєнко, Ільяшенко, Каланда (?), Канадиба, Квач, Кисіль, Ківлицький, Ковбаса, Ковінька, Козел, Крицький, Куценко, Ладак, Ладан, Ладон (?), Лепявка, Литвинов, Луцик, Людний, Мартиненко, Мартинович, Маховський, Меховський, Милиця (?), Міщенко, Москаленко, Нестеренко, Носовець, Омельченко, Палій, Пасинченко, Піскун, Родимцова (удова), Рябчун, Савченко, Садовий, Сафоненко, Селех (?), Силенко, Сиротинець, Ситий, Сластьонник, Слісаренко, Сокол, Сушко, Таран, Тереб, Тимошенко, Трепачка, Тюпа, Фенек (?), Феньок, Філоненко, Харченко, Харченко-Потоцький, Холод, Циганок, Чика, Шакол, Шапошников, Шидловський, Шмагайло, Юсухно.

Видатні люди

[ред. | ред. код]

У Городищі народилися:

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Список козацьких родів Сосницького повіту. Частина І. Ревізькі сказки 1858 року. Зошит 1. Містечки Синявка, Стольне і села (Держархів Чернігівської обл., ф. 1011, оп. 1, спр. 90) / Уклав Є. Чернецький. — Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2010. — 40 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ВРУ
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Городище, Менський р-н, Чернігівська обл. - дерев'яна церква. www.derev.org.ua. Процитовано 13 серпня 2022.
  6. «Дерев'яні храми: вічний монолог». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 липня 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]