Госпітальний округ
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2017) |
Госпітальний округ — територіальне об'єднання закладів охорони здоров'я України декількох районів в одну мережу за принципом доступності, щільності та кількості населення, наявності укомплектованих лікувальних закладів, усталених шляхів доставки пацієнтів та дорожнього сполучення. Один госпітальний округ передбачає обслуговування не менше ніж 120—200 тис. осіб, досяжність у радіусі 60 хвилин або 60 кілометрів. Адміністративним центром є населений пункт з населенням понад 40 тис. За задумом реформа дозволить оптимізувати витрати на утримання численних лікарень, наблизить саме якісні медичні заклади до населення областей[1] без необхідності відвідування обласного центру. Частина лікарень за задумом буде перепрофільовано, тобто в невеликих населених пунктах залишаться тільки заклади сімейної медицини.
Обласним радам згідно з реформою надається можливість запропонувати такі округи самостійно. До основних критеріїв створення відносяться:
- наявність принаймні однієї лікарні інтенсивного лікування (першого чи другого рівня);
- охоплення території з населенням мінімум 200 тис. осіб у разі наявності лікарні 2-го рівня або 120 тис. осіб у разі наявності лікарні тільки 1-го рівня
- можливість під'їзду основними дорогами з будь-якої точки округу не більш ніж за 60 хвилин за умови наявності доріг з твердим покриттям.
Інші умови створення та роботи медичних округів регламентувались постановою Кабміну від 27 листопада 2019 р. № 1074[2].
Станом на 4 лютого 2017 року йшлося про створення 105 госпітальних округів у межах України, з них 59 у 16 регіонах викладені у проекті Розпорядження Кабінету Міністрів України[3], але 27 листопада 2019 року КМУ скасував розпорядження Про затвердження переліку та складу госпітальних округів у областях[4].
19 червня 2020 року Кабінет Міністрів України затвердив порядок створення госпітальних округів[2]. Цей порядок передбачає утворення госпітальних рад як дорадчих органів при обласних радах, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях.
Госпітальні округи формуються на основі таких принципів:
• Безпечність та якість медичної допомоги — забезпечення послуг відповідно до стандартів доказової медицини.
• Своєчасність доступу до медичної допомоги — зручний і оперативний доступ пацієнтів до лікування.
• Економічна ефективність — раціональне використання ресурсів для забезпечення максимальної якості медичних послуг.
Спроможна мережа госпітального округу
Спроможна мережа госпітального округу включає заклади охорони здоров’я, які провадять діяльність із медичної практики та здатні забезпечувати якісну, комплексну, безперервну та орієнтовану на пацієнта медичну допомогу. Її формування враховує соціально-демографічні характеристики населення та особливості його розселення.
Мережа визначається органами місцевого самоврядування: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Спроможна мережа складається з:
•Опорних закладів охорони здоров’я — багатопрофільних закладів державної або комунальної власності, які відповідають рівню лікарень інтенсивного лікування першого або другого рівня.
•Інших медичних закладів, зокрема:
багатопрофільних перинатальних та спеціалізованих центрів,
дитячих лікарень,
закладів для лікування онкологічних, інфекційних, туберкульозних та інших соціально значущих захворювань.
- ↑ Лівий берег (ред.). Кабмін вирішив створити в Україні госпітальні округи. lb.ua (рос.). Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 4 січня 2017.
- ↑ а б Постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2020 року № 589 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 р. № 1074».
- ↑ http://www.umj.com.ua/article/104464/oprilyudneno-proekti-stvorennya-gospitalnih-okrugiv-u-regionah [Архівовано 5 лютого 2017 у Wayback Machine.] Оприлюднено проекти створення госпітальних округів у регіонах
- ↑ Перелік розпоряджень Кабінету Міністрів України, що втратили чинність. КМУ. Архів оригіналу за 24 лютого 2022.
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |