Куценко Юрій Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гоша Куценко)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куценко Юрій Георгійович
Народився20 травня 1967(1967-05-20) (57 років)
Запоріжжя, УРСР
ГромадянствоРосія Росія
Діяльністьактор, співак, поет, сценарист, кінопродюсер
Alma materНаціональний університет «Львівська політехніка», Московський державний технічний університет радіотехніки, електроніки і автоматики і Школа-студія МХАТ
Роки діяльності1991 — тепер. час
ПартіяЄдина Росія
ДружинаМарія Порошина
ДітиПоліна Куценко
IMDbID 0476544
Нагороди та премії
медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною»
заслужений артист Росії

CMNS: Куценко Юрій Георгійович у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Юрій Георгійович Куценко (відомий як Гоша Куценко) — російський актор, співак, режисер, сценарист, продюсер, українського походження. Найбільш відомий за ролями у фільмах «Мамо, не горюй» та «Антикілер». Фігурант бази даних сайту «Миротворець».

Біографія

[ред. | ред. код]
У Ростові-на-Дону, 2011 рік

Народився 20 травня 1967 року в місті Запоріжжя.

Батько актора, Георгій Павлович, працював у міністерстві радіопромисловості, а мати, Світлана Василівна, була лікарем-рентгенологом. Ім'я Юрій актор отримав на честь космонавта Юрія Гагаріна. Він був практично відмінником у школі, займався боротьбою.

Да, мое детство было абсолютно счастливым! Я сейчас это понимаю. <…> Было теплое Запорожье, Львов - ридна Украйна. Украина - щедрая душа, особенно тогда. Вольно растущая шелковица, черешня. Доступный мальчишеским вольностям Днепр, бычки на асфальте. Первая любовь. Велосипед. Я занимался вольной борьбой в спортивной секции… Чудесное было время. И очень быстрое. Я всегда с трудом засыпал, потому что утром мне нужно было обменять две марки на две пуговицы… Мальчишеские заботы…[1]

Освіта

[ред. | ред. код]

Сім'я у зв'язку із батьковою роботою переїхала до Львова. Там він закінчив школу № 56 (нині ЛУГГ). Вищу освіту здобував у Львівському політехнічному інституті, але, не завершивши навчання, був призваний проходити службу в Радянській Армії.

У 1988 році переїхав до Москви, де продовжив навчання в місцевому державному інституті радіотехніки, електроніки та автоматики. Цей переїзд також був пов'язаний із роботою батька, якого призначили заступником міністра радіопромисловості СРСР. Через два роки вступив у Школу-студію МХАТу, яку закінчив в 1992 році.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Саме в МХАТі, на третьому курсі, Юрій познайомився із своєю майбутньою дружиною — Марією Порошиною. Згодом вони одружились і у них народилася дочка Поліна. Проте їх шлюб був недовговічним і пара розлучилась, хоч і зберегла гарні стосунки:

Мы с ним прожили пять лет. Он прекрасный человек и талантливый актер. Он подарил мне замечательную дочку. Иногда снимаемся вместе, и наши прошлые отношения не мешают работе.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Перші ролі

[ред. | ред. код]

Першою роллю у кіно був епізод у фільмі «Людина з команди Альфа» (1991), де він зіграв ще навчаючись у школі-студії. Цього ж року, разом із своїми однокурсниками Катериною Гольтяпіною, Інною Милорадовою, В'ячеславом Разбегаєвим та Олексієм Шадхіним, зіграв одну з головних ролей у комедії «Мумія з валізи».

У 1992 рокі закінчив Школу-Студію, проте стикнувся із проблемами при влаштуванні на роботу:

Впереди оказалось громкое дружное "нет" нескольких московских театров по окончании курса, потуги антрепризы, огромное количество эпизодов в кино

Довгий час він знімався у епізодичних ролях багатьох фільмів: іронічній притчі «Діти чавунних богів», фантастичній комедії «Сни», кримінальній мелодрамі «Ноктюрн для барабана і мотоцикла», соціальній драмі «Серп і молот».

Робота на телебаченні

[ред. | ред. код]

У 1995 році актор влаштувався на роботу на телебаченні — був ведучим передачі «Партійна зона» на ТВ-6, згодом —ведучим на МУЗ-ТВ. Проте актор недовго затримався у цій сфері — телебачення не було його «стихією»:

Мне нравится волнительное состояние неразрешенности. Когда едешь на встречу, нужно немного опаздывать. Проверяешь себя: если волнуешься, значит, тебе эта встреча нужна. В какой-то момент понял, что на телевидение опаздываю, но и не особо тороплюсь.

Після здобуття популярності Юрія часто запрошували на різного роду телевізійні програми і шоу. На шоу «Дві зірки» він співав разом із російським композитором, поетом і актором Денисом Майдановим. Також він виступив у ролі ведучого першої випуску шоу «Добрий вечір» на каналі 1+1.

Викладання

[ред. | ред. код]

Починаючи з 1996 і по 2000 рік Юрій Куценко працював викладачем у ВДІК на курсі Е. Кіндінова:

Громко сказано. Так, присутствовал на курсе Киндинова года три, пытался делиться со студентами некоторыми своими соображениями.

Серед учнів Юрія — молоді актори Дмитро Мерзлікін та Оксана Пакітченко.

Популярність

[ред. | ред. код]

Бойовик Єгора Кончаловського «Антикілер» (2002), знятий за книгою Данила Корецького, приніс Гоші справжню популярність. Колегами актора по знімальному майданчику були: Михайло Ульянов, Сергій Шакуров, Іван Бортник, Олександр Бєлявський, Євген Сидихін, Михайло Єфремов та Віктор Сухоруков.

У тому ж році він знявся в головних ролях в трилері свого друга Романа Пригунова «Самотність крові» і в мелодрамі Наталії Перової «Дорога».

У блокбастері «Нічний дозор» актор постав дещо в незвичному іміджі. Він зіграв роль Гната — елегантного спокусника в перуці з довгого волосся. Цікаво те, що партнеркою по фільму стала його колишня дружина Марія Порошина.

Продюсер

[ред. | ред. код]

У 2006 році виступив продюсером комедійної мелодрами «Дикуни», яка поки що залишається єдиною роботою Гоші Куценко у цій сфері.[2]

Робота в театрі

[ред. | ред. код]

Крім успішної роботи в кіно, він працює в театрі («Ladies Night. Тільки для жінок» — роль Грег, «Білосніжка і сім гномів» — роль Гном) і в мюзиклі «Метро». Головні театральні ролі[3]:

  • Мюзикл «Метро» (Я. Стоклоси) — Макс, Філіп.
  • «Риса» (І. Горовиць) — Стівен, Фабрика театральних подій.
  • «Чапаєв і пустота» (В. Пєлєвін) — Котовський, антреприза «Театр Пелевіна».
  • «Ladies 'night. Тільки для жінок» (Е.МакКартен, С.Сінклер, Ж.Коллар) — Грег, реж. Віктор Шаміров, Незалежний театральний проект.
  • «Білосніжка та інші» — Гном, Іхтіандр, реж. Віктор Шаміров, Незалежний театральний проект.
  • «Гра в правду» (Філіп Лелюш) — Толик, реж. Віктор Шаміров, Незалежний театральний проект.
  • «Ревізор» (М. Гоголь) — Хлестаков, реж. Ніна Чусова, театр ім. Моссовета.
  • «Бог» (В. Аллен) — Актор, реж. Віктор Шаміров, театр ім. Моссовета.
  • «Заручені» (А. Мандзоні) — Монах, реж. Віктор Шаміров, театр ім. Моссовета.
  • «Вправи в прекрасному», реж. Віктор Шаміров, театр ім. Мосради (репетиційний період)

Музична діяльність

[ред. | ред. код]

Перші виступи як музиканта у Гоші Куценко були пов'язані із рок-групою «Баранина-97», солістом якої він колись був.

У 2004 році народився тандем «Гоша Куценко & Anatomy of Soul», який, поклавши основу для початку музичної діяльності відомого актора, проіснував чотири роки. За цей час музиканти дали кілька десятків концертів в різних містах Росії і взяли участь у великих фестивалях «Нашествие», «Еммаус», «Старий Новий Рок» та інших. Пісні того періоду увійшли до саундтреків фільмів «Марс», «Четверте бажання», «Все можуть королі», «Дикуни». На композицію «Краплі» був знятий відеокліп.

У 2008 році Куценко об'єднав навколо себе нову команду талановитих музикантів і приступив до репетицій і студійного запису. В результаті вийшла робота, що з'єднала кілька музичних напрямів. Дебютний альбом Гоші Куценко «Май Ворлд», випущений компанією «Мазай коммунікейшенс» в 2010 році, був представлений в Москві напередодні дня народження актора — 19 травня в ресторані «Гусятнікофф».

У 2010 році актор зіграв головну роль у кліпі «Фокусник» групи «Король и Шут», а також у кліпі групи «Каста» «Гарячий час».

Широкій публіці його музична творчість стала відома після виходу фільмів «Дикуни», «Марс», «Четверте бажання» та «Кохання-зітхання», саундтреки до яких написав він сам. Також популярною стала його спільна із Іриною Забіякою, солісткою гурту «Чі-Лі», композиція «Сказки»[4].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1991 ф Людина з команди Альфа рос. Человек из команды Альфа
1991 ф Мумія з валізи рос. Мумия из чемодана
1993 ф Сни[en] рос. Сны кравець
1993 ф Діти чавунних богів[ru] рос. Дети чугунных богов Федір
1993 ф Попри все рос. Вопреки всему
1994 ф Серп і молот рос. Серп и молот епізод
1994 ф Ноктюрн для барабана і мотоцикла рос. Ноктюрн для барабана и мотоцикла
1994 ф Щурячі похорони по Брему Стокеру[en] рос. Крысиные похороны по Брэму Стокеру жрець
1995 ф Під знаком Скорпіона[ru] рос. Под знаком Скорпиона Максим Пєшков
1996 ф Справи смішні - справи сімейні рос. Дела смешные — дела семейные
1997 тф Графиня де Монсоро рос. Графиня де Монсоро Клод, герцог де Шеврез
1998 ф Зупинка рос. Остановка
1998 ф Мамо, не горюй рос. Мама, не горюй Артур
1999 ф Хороші і погані рос. Хорошие и плохие Олексій Іванович
1999 ф Зигзаг рос. Зигзаг
1999 ф 8 ½ $[en] рос. 8 ½ $ індіанець
2000 с 33 квадратних метри рос. 33 квадратных метра Юрій Георгійович
2001 ф Квітень[ru] рос. Апрель Артур
2002 ф Змішувач рос. Смеситель
2002 ф Дорога рос. Дорога
2002 ф Антикілер[ru] рос. Антикиллер майор Коренев, Лис
2002 ф Самотність крові рос. Одиночество крови Володимир
2002 ф У русі рос. В движении гость
2002 с Спецназ рос. Спецназ Шараф Рашді
2002 с Слідство ведуть ЗнаТоКі рос. Следствие ведут знатоки — 3: Пуд золота
2003 ф Кримінальне танго рос. Криминальное танго міліціонер
2003 ф Кіднеппінг рос. Киднеппинг «Їжак»
2003 ф Золоте століття[ru] рос. Золотой век Принц Уельський, згодом король Георг IV
2003 ф Антикілер 2: Антитерор[ru] рос. Антикиллер 2: Антитеррор Філіп Коренєв, «Лис»
2003 ф Четверте бажання рос. Четвёртое желание Морозов
2004 ф Нічна Варта рос. Ночной Дозор Гнат
2004 ф Марс[ru] рос. Марс Борис Нікітін
2005 с Забійна сила 6[ru] рос. Убойная сила 6 Рибаков
2005 с Вузький міст рос. Узкий мост Борис Петрович
2005 с Полювання на ізюбра[ru] рос. Охота на изюбря Інокентій Лучков
2005 с Єсенін рос. Есенин Яків Блюмкін
2005 ф Гарпастум[en] рос. Гарпастум Олександр Блок
2005 с Загибель імперії[ru] рос. Гибель империи Гібсон
2005 ф Турецький гамбіт рос. Турецкий гамбит Ізмаїл-Бей
2005 ф Від 180 і вище рос. От 180 и выше Алик
2005 ф Останній уїк-енд[ru] рос. Последний уик-энд Скажений
2005 ф Мамо, не горюй 2 рос. Мама не горюй 2 Артур
2005 ф Денна Варта рос. Дневной Дозор Гнат
2006 ф Дикуни[ru] рос. Дикари Ай-Яй
2006 ф Жесть[ru] рос. Жесть голий чоловік
2006 ф Зрушення[ru] рос. Сдвиг
2007 ф Кохання-зітхання рос. Любовь-морковь Андрій Голубєв
2007 ф Параграф 78 рос. Параграф 78 Гудвін
2007 ф Параграф 78. Фільм другий рос. Параграф 78. Фильм второй. Гудвін
2007 ф Зухвалі дні[ru] рос. Дерзкие дни Капітан «Тортуги»
2007 ф Глянець рос. Глянец
2008 ф Все можуть королі рос. Всё могут короли Макс Шальнов
2008 ф Індиго рос. Индиго Вадим Суханов
2008 ф Тринадцять місяців рос. Тринадцать месяцев
2008 ф Кохання-зітхання 2 рос. Любовь-морковь 2 Андрій Голубєв / Гліб Голубєв
2008 ф Залюднений острів рос. Обитаемый остров підпільник Вепр
2009 ф Подарунок англ. Echelon Conspiracy російський генерал
2009 ф Антикілер Д.К.[ru] рос. Антикиллер Д.К. Філіп Коренєв, «Лис»
2009 ф Населений острів. Сутичка рос. Обитаемый остров. Схватка підпільник Вепр
2009 ф Книга Майстрів рос. Книга мастеров Кощій Безсмертний
2010 ф Ривок рос. Рывок
2010 ф Іронія кохання рос. Ирония любви генерал
2010 ф Компенсація рос. Компенсация Сергій Мальцев
2011 ф Кохання-зітхання 3 рос. Любовь-морковь 3 Андрій Голубєв
2011 ф Казка.Є рос. Сказка. Есть
2011 ф Псевдонім для героя рос. Псевдоним для героя Гена Бетон
2011 ф Гастролі рос. Гастроли
2011 ф Фантом рос. Фантом Матвій
2011 ф Маніпулятор рос. Манипулятор
2011 ф S.T.A.L.K.E.R. рос. S.T.A.L.K.E.R.
2011 ф Вправи в прекрасному рос. Упражнения в прекрасном
2011 ф Ялинки 2 рос. Ёлки 2 людина в костюмі «Горинича», професор
2012 ф Ржевський проти Наполеона рос. Ржевский против Наполеона
2012 ф Серпень. Восьмого рос. Август. Восьмого Георгій
2012 ф Мами рос. Мамы
2012 ф Самогубці рос. Самоубийцы Митус
2012 с Біла гвардія[ru] рос. Белая гвардия
2012 ф Той ще Карлосон! рос. Тот ещё Карлосон! Новицький
2013 ф Гра в правду рос. Игра в правду Анатолій Мішин

У свій вільний час Гоша займається екстремальними видами спорту: сноубордом, картингом, боксом, пише романтичні вірші, виконує пісні власного авторства. Улюблена група актора «Muse», а пісня — «Space Dementia».

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

20 вересня 2014 року заявив, що приїде в Україну «лише тоді, коли там перестануть вмиватися кров'ю, вбивати бабусь і дітей, коли люди протверезіють і зрозуміють, що воюють самі з собою»[5].

У 2017—2018 роках брав участь у зйомках фільму «Балканський рубіж», у ході яких відвідав окуповану територію Криму через закриті пункти пропуску, за що був внесений до бази сайту «Миротворець»[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гоша Куценко [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Портал "Новости кино [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Гоша Куценко на Кино-Театр.ru [Архівовано 9 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Чи-Ли и Гоша Куценко — Сказки. Архів оригіналу за 4 серпня 2011. Процитовано 31 березня 2012.
  5. Гоша Куценко: На Украине умываются кровью бабушек и детей. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 11 жовтня 2016.
  6. Куценко Юрий Георгиевич - Myrotvorets.center. Myrotvorets.center (ru-RU) . Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 9 червня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]