Гребінець
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Гребіне́ць[1], гре́бінь[2], гребі́нка[3] — довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування (поряд з щіткою) або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски. Також вживається як прикраса — замість шпильки.
Матеріалами для виготовлення гребенів були дерево, кістка, метали. У віруваннях древніх слов'ян гребінь має магічні властивості.
- ↑ Гребінець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гребінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гребінка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Гребінець // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 278. — 1000 екз.