Гребінський Олег Вільямович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребінський Олег Вільямович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження3 липня 1971(1971-07-03)
Крижопіль
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (43 роки)
Горбатенко
Alma MaterХерсонська державна морська академія
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС
Рід військ Спеціальна міліція
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Ві́льямович Гребі́нський (3 липня 1971(19710703) — 29 серпня 2014) — український правоохоронець, доброволець, старший сержант міліції України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 3 липня 1971 року у місті Крижопіль на Вінниччині. У 1978 році пішов до школи у Крижополі. У 1981-у родина переїхала на Херсонщину[1]. Батько був вчителем образотворчого мистецтва. Закінчив ЗОШ № 7 міста Таврійськ, Херсонську державну морську академію. Проходив строкову військову службу в лавах ЗС СРСР — служив на ракетному військовому полігоні Капустин Яр (Астраханська область, Росія). Останнім часом працював водієм маршрутного автобуса.

Вступив до добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон» в день його створення[2]. Ніхто з близьких не знав про це. Пізніше своє рішення Олег Гребінський пояснив просто: «Мене ніхто не зрозумів би, якби я, маючи досвід армійської служби, залишався вдома, лежав на дивані і дивився по телевізору, як наші пацани б'ються, аби не пустити ворога на нашу землю. Я б сам себе не зрозумів…»[1].

Загинув 29 серпня 2014 року у бою під Іловайськом під час виходу з оточення. За кілька хвилин до загибелі потрапив у групу бійців батальйону «Миротворець»; загинув разом з одним із них — Русланом Халусом.

Про те, що Олег Гребінський загинув, свідчили вцілілі бійці «Миротворця» та «Херсона». Товаришам не вдалось витягнути з поля бою його тіло, тому він довгий час вважався зниклим безвісти.

19 вересня 2014-го тіло Олега було знайдено пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») поруч з хутором Горбатенко. Спочатку був похований у Запоріжжі як невідомий боєць під номером 4043. Пізніше був упізнаний за допомогою експертизи ДНК (проводилась двічі).

Похований 11 вересня 2015 року на кладовищі у селі Кринки, Олешківського (на той час Цюрупинського) району.

Без Олега лишились батьки, сестра Вікторія, дружина Марина, син.[3]

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]
меморіальна дошка в Херсоні
  • 9 березня 2016 року було відкрито меморіальну дошку в школі № 7 міста Таврійськ[5].
  • 2 червня 2016 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки у Херсонській державній морській академії[6].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 2, місце 2
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[7]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Треті роковини Іловайської трагедії. Новокаховчани вшанували пам’ять героя-земляка. Нова Каховка Online (укр.). 29 серпня 2017. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  2. Телеканал Скіфія (25 грудня 2015), "Герої не вмирають" (Олег Гребінський), архів оригіналу за 16 грудня 2021, процитовано 29 серпня 2017
  3. Загиблі Герої
  4. Указ Президента України від 25 листопада 2015 року № 663/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. У Таврійську відкрили меморіальну дошку учаснику АТО Олегу Гребінському (фото, відео). Нова Каховка Online (укр.). 10 березня 2016. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  6. Сайт www.kma.ks.ua не настроен на сервере. www.kma.ks.ua. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  7. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

[ред. | ред. код]