Перейти до вмісту

Халус Руслан Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Халус Руслан Петрович
 Капітан
Загальна інформація
Народження5 липня 1977(1977-07-05)
Козинці, Липовецький район
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (37 років)
Горбатенко, Старобешівський район
ПохованняЧечельницький район
ГромадянствоУкраїна Україна
Alma MaterНаціональний університет оборони України
Військова служба
Роки служби1994-2003; 2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Спеціальна поліція
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Русла́н Петро́вич Ха́лус (1977—2014) — капітан батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» МВС України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1977 року в селі Козинці (Липовецький район, Вінницька область). Батько, Петро Федорович, працював у міліції, на пенсію вийшов у званні підполковника, мама, Світлана Іванівна — вчителька початкових класів, виховували сина Руслана та дочку Людмилу (1984 р.н.).

1994 року закінчив Чечельницьку ЗОШ № 2. Після закінчення Київського автомобільного інституту сухопутних військ служив у військовій частині в місті Котовськ. Після семи років служби по розформуванні частини звільнився в запас у званні капітана. В 2006—2008 роках працював у Чечельницькій РДА. В 2008—2011 роках жив і працював у Італії. По поверненні працював на різних роботах.

В часі війни — доброволець, старший інспектор, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець». Чергували на блокпостах, здійснювали розвідувальні дії.

29-го серпня 2014-го загинув під час виходу з Іловайського котла «зеленим коридором» при обстрілі обстрілу російськими десантниками біля села Горбатенко разом з бійцем батальйону «Херсон» Олегом Гребінським.

19 вересня 2014-го тіло було знайдено пошуковою групою Місії «Експедиція-200» («Чорний тюльпан») поруч з селом Горбатенко, перевезене у Запоріжжя.

Упізнаний товаришами та родичами, похований в Чечельнику 4 жовтня 2014-го з військовими почестями.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

  • нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
  • 19 лютого 2015 року на вшанування його пам'яти відкрито пам'ятну дошку у Чечельнику
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 36
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
  • Іловайський Хрест (посмертно)

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня