Греко-католицька церква Святого Миколая (Руський Керестур)
| Греко-католицька церква Святого Миколая | |
|---|---|
  | |
| 45°33′18″ пн. ш. 19°26′36″ сх. д. / 45.5551° пн. ш. 19.4433° сх. д. | |
| Тип споруди | церква  і собор (2003) |
| Розташування |  Сербія , Кула |
| Початок будівництва | 1784 |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Апостольський екзархат Сербії і Чорногорії |
| Стан | Monument of Culture of Great Importanced |
| Епонім | Миколай Чудотворець |
| Присвячення | Миколай Чудотворець |
  Греко-католицька церква Святого Миколая (Руський Керестур) (Сербія) | |
 | |
 Греко-католицька церква Святого Миколая у Вікісховищі | |
Греко-католицька церква Святого Миколая в Руському Крстурі (русин. Грекокатолїцка церква Святого Миколая у Руским Керестуре) — греко-католицька церква в Руському Керестурі, яка у 2018 р стала кафедральним храмом новоствореної Крстурської греко-католицької єпархії . Побудована у 1784 році, а теперішнього вигляду набула при реконструкції 1836 року, що підтверджується написом над північним порталом[1]. Являє собою нерухому культурну спадщину як пам'ятку культури великого значення.
Церква присвячена Перенесенню мощей святого отця Миколая, побудована в дусі класицизму як однонавна споруда з напівкруглою вівтарною апсидою на сході та високою дзвіницею, що підноситься над західним фасадом, спирається на чотири низькі і масивні колони, з'єднані між собою портами. Довжина церкви 42 метри, ширина 13,30 метри, товщина стін 1,50 метра. [2]. На звичайному для хорових апсид місці, 1906 році було пробито стіни для спорудження одноповерхових ризниць із прямокутними фундаментами, відділених від простору нави арковими прорізами. Головний портал інтегрований у напівкруглий ґанок, значно нижчий за висоту фасаду. Багате різьблення перегородки іконостасу — робота Аксентія Марковича 1791 року. Через три роки Арсеній Теодорович був найнятий для мальованого оздоблення, який також є автором сцен на хорах і троні архієпископа. Розпис стін 1936 року Міленко Джурич.
Церковні дзвони були вивезені з церкви під час Першої світової війни. У 1922 році були придбані нові дзвони. Найбільший дзвін важить 1500 кілограмів і названий на честь Святого Петра. Наступний за величиною дзвін носить ім'я св. Георгія і важить 850 кілограмів, за ним йде св. Миколая 400 кілограмів, Св. Івана 200 кілограмів та дзвін під назвою св. Михайло, 100 кг[2].
У 1961-1963 роках проведено реставрацію іконостасу. У 1972 році проведено консерваційні роботи.
Починаючи з 2003 року Руський Керестур був центром Греко-католицького Апостольського екзархату, який у 2018 року піднесено до рівня Крстурської єпархії, що зробило церкву Св. Миколая собором (конгрегаційною церквою)[3].
Перебуває під охороною Республіки Сербія як пам'ятка культури великого значення.
_05.jpg)
_04.jpg)
_02.jpg)
_01.jpg)
_03.jpg)
- Руський Крстур
- Греко-католицтво в Сербії
- Греко-католицька церква Сербії
- Греко-католицька церква
- Русини в Сербії
- Греко-католицька церква Успіння Пресвятої Богородиці в Куцурі
- ↑ Војводина онлајн/Русинска гркокатоличка црква-Руски Крстур. Архів оригіналу за 15. 07. 2014. Процитовано 10. 07. 2014.
- ↑ а б Макај, Михајло (1968). Хришћански календар за вернике Крижевачке Епархије 1969. Руски Крстур: Војвођански Викаријат Крижевачке Епархије. с. 69.
- ↑ Вероисповест/Гркокатоличка црква. Архів оригіналу за 09. 03. 2017. Процитовано 10. 07. 2014.
- Лабош, Федор (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох Горватской.
- „Русинска гркокатоличка црква — Споменици културе у Србији”. САНУ (на језику: српски).
- Списак споменика културе од великог значаја у Војводини
- Републички завод за заштиту споменика културе - Београд
- Листа споменика