Гриб Іван Євдокимович
| Гриб Іван Євдокимович | |
|---|---|
| Народження | 4 березня 1911  Новоівановка, Белебейський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 23 січня 1987 (75 років) Слов’янськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Слов’янськ |
| Країна |  СРСР |
| Партія | КПРС |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |     |
Іван Євдокимович Гриб (4 березня 1911—23 січня 1987) — командир взводу кулеметної роти гвардійського окремого навчального батальйону 73-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Степового фронту, гвардії молодший лейтенант. Герой Радянського Союзу.
Іван Євдокимович народився 4 березня 1911 року в селі Новоіванівка Белебеївського повіту Уфимської губернії Російської імперії (нині Давлекановського району Республіки Башкортостан Російської Федерації) в сім'ї селянина. Росіянин.
У 1929 році закінчив Давлекановську дев'ятирічку з педагогічним ухилом. Потім закінчив фінансово-економічний інститут в Уфі. З 1933 по 1935 роки служив в армії в артдивізіоні. Працював головним бухгалтером автобази м. Бійськ Алтайського краю.
7 квітня 1941 року призваний на 2-місячні збори. З початком Другої світової війни на фронті в званні рядового другого взводу третьої роти будівельного батальйону.
В 1943 закінчив Одеське військове піхотне училище. Після закінчення училища направлений в 73-ю гвардійську Сталінградську стрілецьку дивізію командиром кулеметного відділення навчального батальйону. Член КПРС з 1943.
З 1946 капітан Гриб — у відставці. Жив у м. Слов'янськ Донецької області УРСР. Працював диспетчером на заводі.
Помер 23 січня 1987 року. Похований на Північному кладовищі в місті Слов'янську.
Командир взводу кулеметної роти гвардійського окремого навчального батальйону 73-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ма гвардійська армія, Степовий фронт) гвардії молодший лейтенант Гриб в числі перших 25 вересня 1943 року під вогнем противника переправився через Дніпро. Взвод, закріпившись, забезпечив переправу батальйону. В бою за с. Бородаївка (Верхньодніпровський район Дніпропетровської обл.) взвод в рукопашній сутичці знищив велику кількість німців.
Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 26 жовтня 1943 року.
- Зірка Героя Радянського Союзу (26.10.1943)[1].
- Орден Леніна.
- Орден Вітчизняної війни 1 ступеня (06.04.1985)[2].
- Орден Червоної Зірки (08.09.1943)[3].
- Медалі.
- «Боевая слава Алтая». — Барнаул: Алтайское книжное издательство, 1978 (рос.)
- «Герои Советского Союза»/ Краткий биографический справочник. Том 1. — Военизд., 1987 (рос.)
- Кузнецов И. И., Джога И. М. «Золотые Звёзды Алтая». — Барнаул, 1982 (рос.)
- «Подвиги их-бессмертны». — Уфа: Китап, 2000 (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 4 березня
- Народились 1911
- Уродженці Белебейського повіту
- Померли 23 січня
- Померли 1987
- Померли у Слов'янську
- Поховані у Слов'янську
- Члени КПРС
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Капітани (СРСР)
- Уродженці Давлекановського району