Григорівка (Хмельницький район)
село Григорівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Тер. громада | Старокостянтинівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA68040390160065898 ![]() |
Основні дані | |
Засноване | 1647 |
Населення | ▼996[1] |
Площа | 2,771 км² |
Густота населення | 474,92 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31150 |
Телефонний код | +380 3854 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°43′32″ пн. ш. 27°10′48″ сх. д. / 49.72556° пн. ш. 27.18000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
272 м[2] |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького,41 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Григорі́вка — село в Україні, у Старокостянтинівській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 996 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Григорівська сільська рада. Розташоване за 5 км від районного центру і за 3 км від залізничної станції Старокостянтинів І.
На території села знайдені кам'яні знаряддя праці доби неоліту (V—IV тисячоліття до н. ери).
Вперше в документах село згадується в 1647 році. У 1648 році на його території точилися запеклі бої між військами Кривоноса і рештками розгромлених під Пилявцями польських військ. Мешканці села допомагали повстанцям.
У роки Перших визвольних змагань багато мешканців Григорівки служило в лавах Богунського полку.
В серпні 1922 року тут організовано сільськогосподарську комуну ім. Шевченка. У 1939— 1940 рр. колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.
У роки Другої світової війни 148 мешканців були нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Старокостянтинівської міської громади.[3]
19 липня 2020 року, після ліквідації Старокостянтинівського району, село увійшло до Хмельницького району.[4]
- 2075 ос. (1970)
- 1316 ос. (2001)
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1290 | 98.02% |
російська | 24 | 1.82% |
інші/не вказали | 2 | 0.16% |
Усього | 1316 | 100% |
За радянських часів у селі був колгосп ім. Леніна (орної землі — 1,5 тис. га) — багатогалузеве господарство з розвинутим рільництвом, м'ясо-молочним тваринництвом, птахівництвом.
Станом на 2021 рік в селі працює школа І-ІІІ ступенів. Діє сільський клуб. Є Свято-Михайлівська церква. Була швейна майстерня.
В селі працює 3 продовольчих магазини та 1 магазин господарських та будівельних матеріалів.
Станом на 2021 рік село має постійне автобусне сполучення з містом Старокостянтинів - маршрут №8. Автобус здійснює близько 5 рейсів кожного дня.
Між Григорівкою і Воронківцями вздовж річки Случ знаходиться Воронківський гідрологічний заказник.
В селі народилися такі відомі люди:
- Беркута Комунар Савелійович (1926—2003) — український живописець;
- Дрінфельд Гершон Іхельович (1908—2000) — український математик.
- ↑ 2017
- ↑ Погода в селі Григорівці.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |