Перейти до вмісту

Чорнобаєва Марія Пилипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гринчик Марія Пилипівна)
Чорнобаєва Марія Пилипівна
Народилася30 березня 1928(1928-03-30)
Торканівка, Тростянецький район, Вінницька область
Померла29 жовтня 2016(2016-10-29) (88 років)
Дніпро, Україна
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьосвітянка
Alma materОдеський державний педагогічний університет імені Костянтина Ушинського (1950)
Науковий ступінькандидат педагогічних наук
Науковий керівникКиричук Олександр Васильович
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна
Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»

Марі́я Пили́півна Чорноба́єва (дошлюбне прізвище — Гринчик; 30 березня 1928, Торканівка — 29 жовтня 2016, Дніпро) — український педагог, Герой Соціалістичної Праці.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 30 березня 1928 року в селі Торканівці (нині Гайсинський район Вінницької області, Україна) в сім'ї колгоспників. Українка[1]. До німецько-радянської війни закінчила шість класів школи. Під час війни разом із сім'єю перебувала на окупованій території. Після звільнення села у 1944 році продовжила навчання у школі[2].

З вересня 1944 року по 1946 рік навчалася у Бершадському педагогічному училищі, яке закінчила з відзнакою та отримала кваліфікацію «вчитель молодших класів». Без екзаменів була зарахована на філологічний факультет Одеського педагогічного інституту імені Костянтина Ушинського. 1950 року закінчила інститут і отримала кваліфікацію «вчитель української мови та літератури»[2].

Педагогічну діяльність розпочала вчителем-мовником в селі Кам'яній Криниці Ульянівського району Кіровоградської області, викладала українську мову та літературу. У 1953 році переведена до районного центру — міста Ульяновки на посаду завуча Ульяновської середньої школи № 1[2]. Обиралася депутатом Ульяновської районної ради[3].

З 1957 року її життя пов'язане з Дніпропетровщиною. Протягом 1957—1959 років працювала інспектором обласного, потім міського відділів народної освіти. 1959 року була призначена директором новоствореної загальноосвітньої неповної середньої школи-інтернату № 3. 1971 року школа-інтернат № 3 була реорганізована у санаторну школу-інтернат для дітей, хворих на сколіоз, що вимагало суттєвої перебудови всього навчального процесу, створення матеріальної бази для лікування хворих дітей. Завдяки роботі директора і всього педагогічного колективу в школі було створено 7 лікувальних і 12 навчальних кабінетів, плавальний басейн, оснащені спеціальним обладнанням для лікування хворих на сколіоз дітей[2]. Залучила до роботи професорів Лідію Смирнову, Л. М. Чепку, Олександра Лоскутова[3]. Досягнення і досвід роботи інтернату неодноразово були експоновані на Виставці досягнень народного господарства Української РСР[1].

Наукові доробки складають близько 30 праць[3]. 1974 року в Науково-дослідному інституті педагогіки та психології Міністерства освіти Української РСР захистила кандидатську дисертацію на тему «Особливості ціннісних орієнтацій підлітків у сфері спілкуваня і шляхи їх формування»[3] (керівник — доктор педагогічних наук, професор Олександр Киричук).

В 1963—1969 роках — депутат Дніпропетровської міської ради. З 1969 по 1987 — депутат Дніпропетровської обласної ради. Майже двадцять років була головою обласної постійної комісії по народній освіті[3].

Мешкала у місті Дніпрі. Померла у Дніпрі 29 жовтня 2016 року[1].

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 липня 1968 року за великі заслуги в справі навчання і комуністичного виховання учнів Чорнобаєвій Марії Пилипівні надано звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна (№ 400906) і золотої медалі «Серп і Молот» (№ 12909)[1].

Нагороджена медалями медалями імені Надії Крупської та Антона Макаренка. Відмінник народної освіти України[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Чорнобаєва Марія Пилипівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  2. а б в г Герої — освітяни і науковці України, 2005, с. 49.
  3. а б в г д е Герої — освітяни і науковці України, 2005, с. 50.

Література

[ред. | ред. код]