Гриша Філіпов
| Гриша Філіпов болг. Георги (Гриша) Станчев Филипов | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 16 червня 1981 — 21 березня 1986 року | |||
| Попередник: | Станко Тодоров | ||
| Наступник: | Георгій Атанасов | ||
| Народження: |
13 липня 1919 Кадіївка, Україна | ||
| Смерть: |
2 листопада 1994 (75 років) Софія, Болгарія | ||
| Країна: |
 Болгарія | ||
| Освіта: | Софійський університет Святого Климента Охридського | ||
| Партія: | Болгарська комуністична партія | ||
| Діти: | Lachezar Filipovd | ||
| Нагороди: |         | ||
Георгій (Гриша) Станчев Філіпов (болг. Георги (Гриша) Станчев Филипов) (13 липня 1919, Кадіївка, Україна — 2 листопада 1994, Софія, Болгарія) — один з керівників Болгарської комуністичної партії, голова Ради міністрів у 1981—1986 роках.
Народився у маленькому містечку Кадіївка, в Україні, в родині болгарських емігрантів. 1936 року разом із сім'єю повернувся до Болгарії. Він розмовляв болгарською із сильною російською вимовою, що не додавало йому популярності серед широкого загалу у подальшому.[1] З 1938 до 1940 року навчався у Софійському університеті. 1940 року вступив до лав Комуністичної партії та брав активну участь в антифашистській пропаганді серед болгарських студентів, за що його було заарештовано 1942 року й засуджено спочатку до 12, а потім до 15 років ув'язнення. Після падіння фашизму 1944 року його було звільнено, після чого він вивчав промислову економіку й торгівлю у Москві (1951).
1966 року став членом Центрального комітету БКП, а 1974 — членом Політбюро. З 1971 до 1981 та з 1986 до 1989 був членом Народних зборів. Філіпова було визнано провідним економічним спеціалістом у болгарському уряді, і його ім'я почало асоціюватись з тенденціями економічної лібералізації.[2]
Філіпов був дуже близьким до тодора Живкова та розглядався як його найбільш імовірний наступник.[3] 16 червня 1981 року сформував власний кабінет після парламентських виборів.[4] Займав цей пост до 21 березня 1986 року, коли Живков замінив його на Георгія Атанасова. Цей крок, що відбувся на тлі реформ, які проводив Михайло Горбачов в СРСР, характеризується як косметичний захід для створення ілюзії змін, болгарської версії гласності та перебудови.[5]
Після краху соціалістичної системи 1989 року він залишив усі політичні пости, а 24 квітня 1990 виїхав з країни.
14 липня 1992 року Філіпова було заарештовано за звинуваченням у привласненні державних коштів.[6] Помер у в'язниці, не дочекавшись початку суду.
- ↑ Teresa Rakowska-Harmstone, Communism in Eastern Europe, Indiana University Press, 1984, стор. 202
- ↑ Martin McCauley, Stephen Carter, Leadership and Succession in the Soviet Union, Eastern Europe, and China, M.E. Sharpe, 1986, стор. 153
- ↑ Rakowska-Harmstone, Communism in Eastern Europe, стор. 201—202
- ↑ Europa Publications Limited, Eastern Europe and the Commonwealth of Independent States, Routledge, 1998, стор. 239
- ↑ Bernd Jürgen Fischer, Balkan Strongmen: Dictators and Authoritarian Rulers of South Eastern Europe, Purdue University Press, 2007 , стор. 383
- ↑ Ian Jeffries, A Guide to the Economies in Transition, Routledge, 1996, стор. 390
- Tashev, T. Министрите на България 1879—1999 (Ministers in Bulgaria 1879—1999)
- Tsurakov, A. Енциклопедия Правителствата на България 1879—2005
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
- Народились 13 липня
- Народились 1919
- Померли 2 листопада
- Померли 1994
- Випускники Софійського університету
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена Клемента Готвальда
- Герої Народної Республіки Болгарія
- Герої Соціалістичної Праці НРБ
- Кавалери ордена Георгія Димитрова
- Кавалери ордена «Народна Республіка Болгарія»
- Кавалери ордена Карла Маркса
- Прем'єр-міністри Болгарії
- Уродженці Кадіївки
- Померли в Софії