Перейти до вмісту

Громадяни за європейський розвиток Болгарії

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Громадяни за європейський розвиток Болгарії
ГЕРБ
КраїнаБолгарія Болгарія
Голова партіїБойко Борисов
ЗасновникБойко Борисов
Дата заснування3 грудня 2006
Штаб-квартирапл. «Болгарія» 1, Софія
Ідеологія
Позиціяправоцентризм
Членство в міжнародних організаціяхМіжнародний демократичний союз, Центристський демократичний інтернаціонал, Європейська народна партія
Кількість членів 94 000 (2018)[6]
Місць у Народних зборах
67 / 240
Місць у Європарламенті
5 / 17
Офіційний колір (кольори)     Синій
Офіційний сайтwww.gerb.bg

Громадя́ни за європе́йський ро́звиток Болга́рії (ГЄРБ; болг. Граждани за европейско развитие на България, ГЕРБ) — консервативна[1], популістська[2] політична партія, що була правлячою партією Болгарії у 2009 — 2021, заснована 2006 року. Лідер — Бойко Борисов.

Історія

[ред. | ред. код]

7 лютого 2008 року ГЄРБ була прийнята до складу Європейської народної партії.

5 липня 2009 року на виборах в 41-е Народні збори партія ГЄРБ здобула переконливу перемогу, зібравши 1 678 641 голосів виборців і отримавши в цілому 117 мандатів. Завдяки цьому партія змогла сформувати уряд, який очолив її лідер Бойко Борисов.

Попри те, що на парламентських виборах 2013 ГЄРБ здобула найбільшу кількість депутатів в болгарському парламенті, вона не увійшла в урядову коаліцію.

Після парламентських виборів 2014[7] ГЄРБ, яка здобула найбільшу кількість депутатів, сформувала коаліційний уряд на чолі з Б. Борисовим.

У 2020 році ГЄРБ зазнала розколу, оскільки вийшла значна кількість членів та місцевих партійних організацій.[8] Весь 2020 рік у Болгарії проходили протести проти уряду ГЄРБ, але тим не менше Борисов не пішов у відставку.

На віборах у квітні 2021 року партія посіла перше місце, на повторних віборах у липні, а потім і в листопаді 2021 року друге місце, перейшовши в опозицію.[9]

У червні 2022 року коаліція на чолі з Петковим розвалилася. У жовтні 2022 року пройшли нові вібори, на яких ГЄРБ посіли перше місце, проте не змогли сформувати уряд.[10] У зв'язку з цим, у квітні 2023 року в Болгарії пройшли чергові повторні вибори, де ГЄРБ знову зайняли перше місце.[11][12]

Вибори

[ред. | ред. код]

Парламент

[ред. | ред. код]
Вибори Голосів % Місць +/– Уряд
2009 1,678,583 39.72 (#1)
116 / 240
 Уряд меншості
2013 1,081,605 30.54 (#1)
97 / 240
 ▼ 27 Опозиція
2014 1,072,491 32.67 (#1)
84 / 240
 ▼ 13 Коаліція
2017 1,147,283 32.65 (#1)
95 / 240
 ▲ 11 Коаліція
квітень 2021 837,707 26.18 (#1)
73 / 240
 ▼ 22 Позачергові вибори
липень 2021 642,165 23.51 (#2)
63 / 240
 ▼ 12 Позачергові вибори
листопад 2021[a] 596,456 22.44 (#2)
59 / 240
 ▼ 4 Опозиція
2022 634,627 25.34 (#1)
67 / 240
 ▲ 8 Коаліція
2023[13] 669.924 26.49(#1)
69 / 240
 ▲2

Президентські

[ред. | ред. код]
Коаліція Кандидат Перший тур Другий тур
голосів % Місце голосів % Результат
2011 Росен Плевнелієв 1,349,380 40.1 1st 1,698,136 52.6 перемога
2016 Цецка Цачева 840,635 22.0 2nd 1,256,485 36.2 Програш
2021 Анастас Герджиков 610,862 22.8 2nd 733,791 31.8 Програш

Європарламент

[ред. | ред. код]
Вибори голосів % Місць +/–
2007 420,001 21.68 (#1)
5 / 18
2009 627,693 24.36 (#1)
5 / 18
 ▬
2014 680,838 30.40 (#1)
6 / 17
 ▲ 1
2019[a] 607,194 30.13 (#1)
5 / 17
 ▼ 1

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Nordsieck, Wolfram (2017). Bulgaria. Parties and Elections in Europe. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 28 січня 2020.
  2. ↑ а б Barzachka, Nina (25 квітня 2017). Bulgaria's government will include far-right nationalist parties for the first time. The Washington Post. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 9 липня 2018.
  3. ↑ Hope, Kerin; Troev, Theodor (10 червня 2009). Populist promises to clean up Bulgaria. Financial Times. Процитовано 19 грудня 2011.(потрібна безкоштовна реєстрація)
  4. ↑ Novaković, Igor (2010). "European" and "Extreme" Populists in the Same Row – the New Government of the Republic of Bulgaria (PDF). Western Balkans Security Observer. ISAC Fund (17): 63—73. Архів оригіналу (PDF) за 26 квітня 2012. Процитовано 19 грудня 2011.
  5. ↑ Cristova, Christiana (2010). Populism: the Bulgarian case. Sociedade e Cultura. Goiânia. 13 (2): 221—232. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2011.
  6. ↑ Само 344 000 членове стоят зад партиите в парламента [Parties in Parliament only have 344,000 members]. 24 Chasa (англ.). 15 лютого 2016. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 23 жовтня 2018.
  7. ↑ В Болгарії відбудуться дострокові парламентські вибори через газовий контракт з Росією. www.eurointegration.com.ua (укр.). Процитовано 28 квітня 2023.
  8. ↑ Capital.bg. Заплаха ли е за ГЕРБ новата партия на Цветанов. www.capital.bg (болг.). Процитовано 28 квітня 2023.
  9. ↑ Дострокові вибори у Болгарії: лідирує створена два місяці тому партія. Українська правда (укр.). Процитовано 28 квітня 2023.
  10. ↑ Свобода, Радіо (21 січня 2023). Болгарія втретє не змогла сформувати уряд, у країні пройдуть нові парламентські вибори. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 28 квітня 2023.
  11. ↑ У Болгарії проходять п’яті за два роки парламентські вибори. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 28 квітня 2023.
  12. ↑ Аналіз. Коаліція переможців на виборах в Болгарії посилила б підтримку України, але її створення не гарантовано. VOA (укр.). Процитовано 28 квітня 2023.
  13. ↑ Обобщени данни от избор на народни представители.

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б У коаліції з СДС.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Громадяни_за_європейський_розвиток_Болгарії&oldid=42982014