Громадянська вулиця (Миколаїв)
| Громадянська вулиця Миколаїв | |
|---|---|
_%D0%B2%D1%83%D0%BB._%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0,_16.jpg) Громадянська вулиця в місці перетину з Великою Морською вулицею | |
| Місцевість | Історичний центр |
| Район | Центральний |
| Колишні назви | |
| Міщанська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 2,4 км |
| Транспорт | |
| Трамваї | № 1, 3, 6, 7, 11 |
| Тролейбуси | № 2, 6, 9 |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | Завод «Дормашина» |
| Пам'ятники | пам'ятник АТ «Миколаївобленерго» пам'ятник К. Ф. Ольшанському |
| Державні установи | Миколаївський морський порт |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Громадянська вулиця — вулиця в історичній частині міста Миколаєва. Обмежується Адміральскою вулицею з одного боку і Миколаївським морським портом з іншого. Загальна протяжність близько 2,4 кілометрів.
Першу назву отримала у 1835 році від міського поліцмейстера Г. Г. Автомонова. Міщанською її назвали через те, що вулиця проходила через частину міста, в який проживав великий прошарок населення Миколаєва — міщани (ремісники, майстрові, робітники заводів, дрібні торговці тощо).
У 1920-ті роки вулицю було перейменовано на Громадянську у зв'язку з ліквідацією понять станів населення і впровадження замість них єдиного, державно-соціального стану — громадянства[1].
Місцевість Громадянської вулиці в районі її перетину з Центральним проспектом вважається найнижчою точкою міста, що робить її місцем постійних паводків під час сильних злив. В зв'язку з цим в 1795—1797 роках було розпочато будівництво міської канави, яка у другій половині XIX століття через своє розташування вздовж вулиці отримала назву Міщанської.
У межах міста канава мала кам'яні стоки. Будівництво велося під керівництвом інженер-капітана П. Горохова. До 1828 року, за правління військового губернатора міста О. С. Грейга, канава була відремонтована та очищена. Нині частково перегороджена і засмічена заводом «Дормашина»[1].
Громадянська вулиця обмежується Адміральскою вулицею з одного боку і Миколаївським морським портом з іншого. Загальна протяжність близько 2,4 кілометрів. Переривається заводом «Дормашина» в місці перетину з Центральним проспектом і продовжується в місці перетину з вулицею Чкалова. Закінчується в районі Миколаївського морського порта.
- На розі з вулицею Нікольскою, за адресою вулиця Нікольська, 69, проживав перший директор природничо-історичного музею Миколаєва, Сергій Іванович Гайдученко.
- На розі з вулицею Велика Морська, за адресою вулиця Громадянська, 16, розташовується будинок колишнього єврейського дитячого притулку. Будівлю збудовано в кінці XIX століття, має статус пам'ятника архітектури місцевого значення[2].
- В місці перетину з Центральним проспектом розташовується завод «Дормашина», який бере свій початок ще у 1880-ті роки. Головна будівля заводу є пам'яткою архітектури місцевого значення[3].
- За адресою вулиця Громадянська, 40 встановлено пам'ятний знак АТ «Миколаївобленерго», який являє собою оригінальну трансформаторну підстанцію початку XX століття. Встановлено 16 квітня 2010 року на честь 15-річчя компанії.
- В самому кінці вулиці розташовано погруддя командуючого десантним загоном, К. Ф. Ольшанського.
-
Будівля колишнього єврейського дитячого притулку -
Головна будівля заводу «Дормашина» -
-
Головні ворота заводу «Дормашина» -
Погруддя командуючого десантним загоном, К. Ф. Ольшанського
.JPG)
- ↑ а б Крючков, Ю. С. (1991). Старый Николаев и окрестности (рос.). Николаев: Дикий Сад.
- ↑ Щукин, В. В. (2015). Еврейские адреса города Николаева (рос.). Николаев: Издательство Шамрай Н. П. с. 72. ISBN 978-617-680-031-6.
- ↑ Інтерактивна мапа. Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Процитовано 12 травня 2023.