Перейти до вмісту

Громов Юхим Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Громов Юхим Йосипович
Народився20 січня (1 лютого) 1895 Редагувати інформацію у Вікіданих
Люботин, Люботинська волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Померневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 УНР
 Українська СРР
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдержавний діяч, політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададепутат Верховної Ради УРСР[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяВКП(б) Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф

Юхи́м Йо́сипович Гро́мов (20 січня (1 лютого) 1895 Редагувати інформацію у Вікіданих, Люботин, Люботинська волость, Валківський повіт, Харківська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих — невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих) — український державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1938–1947).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 20 січня (1 лютого) 1895(18950201) року в багатодітній родині робітника-залізничника в місті Люботин, нині Харківська область, Україна. 1900 року родина переїхала до міста Крюкова, нині територія міста Кременчука, де батько до 1918 року працював столяром у залізничних вагонних майстернях.

1910 року закінчив Крюківську двокласну залізничну школу[1], у 1914–1918 роках працював в Кременчуці учнем слюсаря, бетонником на залізничному бетонному заводі, слюсарем у залізничних вагонних майстернях.

На початку 1918 року добровільно вступив до 1-го Крюківського червоногвардійського загону, разом з загоном відступав до Царицина. 1919 року повернувся в Крюків. Восени 1919 року батька, який з 1918 року був співробітников ВУЧК, розстріляла денікінська контррозвідка. Після встановлення в Кременчуці радянської влади до 1924 року — у залізничній збройній охороні по боротьбі з бандитизмом.

У 1925–1929 роках — слюсар у Крюківських залізничних вагонних майстернях. З 1929 року — заступник директора із виробничих нарад, винахідництва і ударництва.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1930–1932 роках слухач курсів директорів у Харкові. У 1932–1937 роках на Крюківському вагонобудівному заводі: помічник директора по праці, завідувач відділу кадрів, начальник цеху, голова заводського комітету профспілок.

З кінця 1937 до жовтня 1939 року — голова Кременчуцької міської ради Полтавської області.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Кременчуцькій першій виборчій окрузі № 174 Полтавської області.

Листопад 1939 — 17 вересня 1941 року — начальник управління місцевої паливної промисловості Полтавського обласного виконавчого комітету.

Вересень 1941 — жовтень 1943 року — в евакуації в Чуваській АРСР, голова райспоживспілки, директор дитячого туберкульозного санаторію.

У жовтні 1943 року повернувся на Полтавщину, станом на березень 1943 року — начальник будівництва бази № 129 п/с 67.

На жовтень 1946 року — начальник ремонтно-будівельного цеху Крюківського вагонобудівного заводу міста Кременчука Полтавської області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Навчальний заклад з п'ятирічним терміном освіти, за радянської влади — Крюківське залізничне училище.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Громов Юхим Йосипович : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 167–169зв.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 39.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.