Люботинська волость
Зовнішній вигляд
Люботинська волость | ||||
Центр | Люботин | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 9094 (1885) | |||
Населення | 4591 осіб (1885) | |||
Густота | 46.2 осіб / км² | |||
Люботинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Валківського повіту Харківської губернії із центром у слободі Люботин.
Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 2 сільських громад. Населення — 4591 особа (2331 чоловічої статі та 2260 — жіночої), 849 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 5389 | 3208 |
Приватної власності | 3470 | 1563 |
Іншої власності | 235 | 35 |
Загалом | 9094 | 4806 |
На 1862 рік до складу волості входили[2]:
- слобода Люботин;
- хутір Закозарівка;
- хутір Ведмежий;
- хутір Нестеріков;
- хутір Головиненків;
- хутір Молченків;
- хутір Мерчік;
- хутір Спартаний;
- хутір Барчаков;
- хутір Ревчик.
Найбільші поселення волості станом на 1885:
- Люботин — колишня власницька і державна слобода при річці Люботинка за 28 верст від повітового міста, 2507 осіб, 505 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих двори, 6 лавок, базари по неділях, 2 ярмарки на рік. За 4 версти — купальня мінеральних вод. За 5 верст — залізнична станція залізнична станція.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[3]:
- село Люботин — 4883 мешканці.
- хутір Яловенків — 5111 мешканців.
- хутір Ревчик — 1383 мешканців.
Старшиною волості був Літкевич Павло Діомінович, волосним писарем — Літкевич Микола Діомінович, головою волосного суду — Бутенко Савва Федорович.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |