Перейти до вмісту

Грот Микола Якович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грот Микола Якович
Народився30 квітня 1852(1852-04-30)[1] або 18 (30) квітня 1852[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 червня 1899(1899-06-04)[1] (47 років) або 23 травня (4 червня) 1899[1] (47 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Зміївський повіт, Харківська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфілософ Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпозитивізм, етика і аксіологія Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materісторико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] (1875) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор філософії
ВчителіВладиславлєв Михайло Івановичd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладНіжинська гімназія вищих наук, Імператорський Новоросійський університет і Імператорський Московський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГрот Яків Карлович Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиQ110075988? Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриГрот Костянтин Якович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Святої Анни орден Святого Станіслава

Грот Микола Якович (нар. 18 (30) квітня 1852(18520430), Гельсінкі — 23 травня (4 червня) 1899) — російський філософ-ідеаліст, професор Московського університету (з 1886), голова Московського психологічного товариства, перший редактор журналу «Питання філософії і психології» (з 1889).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї філолога, академіка Я. К. Грота і письменниці Наталії Петрівни Семенової (1824–1899), сестри відомих діячів і письменників Миколи Петровича Семенова і Петра Петровича Семенова-Тян-Шанського.

Дружина — Наталя Миколаївна Лавровська. Діти: Євгенія, Олексій, Марія, Наталія, Ольга, Олена, Надія, Лев.

Закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету (1875). Нагороджений золотою медаллю за твір «Спростування Платона і піфагорійців по метафізиці Арістотеля».

Після річного стажування в Німеччині влаштувався в Ніжині, викладав психологію, логіку та історію філософії в місцевому Історико-філологічному інституті.

Захистив магістерську дисертацію «Психологія почувань в її історії та головних основах» (1880) і докторську "До питання про реформу логіки. Досвід нової теорії розумових процесів "(1882).

Неодноразово друкувався у французькому журналі «Філософське огляд» за редакцією академіка Теодюля Рибо.

В 1883–1886 рр. завідував кафедрою філософії Новоросійського університету в Одесі з 1886 р. — Професор Московського університету, де до самої смерті працював на кафедрі філософії.

З 1888 року — голова Московського психологічного товариства.

В 1889 р. заснував журнал «Питання філософії та психології», який і очолював з 1889 до 1896 р.

Наукові погляди

[ред. | ред. код]

В ранній період під впливом К. Д. Кавеліна погляди Грота тяжіли до позитивізму. Надалі Грот еволюціонував до побудови метафізики на основі даних дослідної науки (так званому монодуалізму) і до пошуку природничонаукових підстав для етики та аксіології.

Принципова різниця між психологією і соціологією вбачалася М.Гротом незначною — психологія розглядає індивідуальні психічні явища, які мають загальний і порівняно простий характер, а соціологія, вважав соціолог, опікується явищами суспільними (колективними), які складніше за перші і мають специфічний ха-рактер. У цьому, зокрема, проявляється тенденція вченого до психологізації соціології — так, скажімо, суспільство, подібно до індивіда, виявляє пізнавальну діяльність, яка виражається у накопиченні наукових знань, розвиткові мови тощо. Розглядаючи питання побудови соціології як науки, М.Грот наполягав на виділенні таких її підрозділів:

  • Суспільні і філологічні науки,
  • Соціальна етика і наука про мистецтво,
  • Політична історія і релігієзнавство,
  • Юридичні та економічні науки.

Концепцію суспільного розвитку професор виклав зокрема у праці «Прогрес і наука» (1883 рік), тлумачив його як безперервну вервечку природних перетворень, фіналом якого є взаємне пристосування природних об'єктів.

Праці

[ред. | ред. код]
Соловйов Вл. С., Трубецькой С. Н., Грот М. Я., Лопатін Л. М.

Окремі видання

Статті

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Педагоги и психологи мира — 2012.
  2. ↑ Грот Николай Яковлевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грот_Микола_Якович&oldid=36156371