Грушевський Олександр Сергійович
Олександр Грушевський | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 12 серпня 1877 Ставрополь, Російська імперія | |||
Помер | 1942 ГУЛАГ, Казахська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Австро-Угорщина→Російська імперія→УНР→СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | історик, літературознавець, археограф, етнограф, журналіст | |||
Сфера роботи | історія | |||
Alma mater | Історико-філологічний факультет Київського університету Святого Володимира | |||
Заклад | МДУ і Санкт-Петербурзький державний університет | |||
Членство | Наукове товариство імені Шевченка | |||
Батько | Грушевський Сергій Федорович | |||
Брати, сестри | Грушевський Михайло Сергійович і Шамрай-Грушевська Ганна Сергіївна | |||
У шлюбі з | Грушевська Ольга Олександрівна | |||
| ||||
Грушевський Олександр Сергійович у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Олександр Сергійович Грушевський (*12 серпня 1877, Ставрополь — †імовірно 1942, концтабір ГУЛАГ СРСР у Казахській РСР) —український історик, дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст. Дійсний член НТШ, член Центральної Ради. Син Сергія Грушевського, брат Михайла Грушевського та Ганни Шамрай-Грушевської. Був одружений з Ольгою Парфененко. Жертва сталінського терору.
Закінчив російську гімназію у Владикавказі та історико-філологічний факультет Київського університету у 1899 році. Учень Володимира Антоновича. Після закінчення перебував у тривалому науковому відрядженні до Австрії та Німеччини. З 1900 року — викладач історії в Імператорському Новоросійському університеті, приват-доцент. У 1906 році почав викладати українською мовою, за що звільнений.
Потім працював у Московському університеті 1909 рік, приват-доцентом Петербурзького університету 1910 рік. 1918—1919 роках — професор Київського університету, після встановлення радянського устрою в України у 1920-х роках Київського інституту народної освіти.
Дописував до тижневих газет «Село» та «Засів», заснованих Михайлом Грушевським.
Входив до складу Української Центральної Ради. Голова архівно-бібліотечного відділу Міністерства освіти Української Народної Республіки. Після встановлення радянського устрою — виконувач обов'язків заступника голови історичної секції ВУАН, директор постійної Комісії зі складання історико-географічного словника українських земель, керівник секції соціально-економічної історії Науково-дослідної кафедри історії України при ВУАН, дійсний член Археографічної комісії, редактор «Історико-географічного збірника ВУАН» (вийшло 3 томи).
Автор понад 100 наукових праць з історії, історіографії, етнографії, історії літератури. Серед них монографії: «Пинское полесье» (1901), «Очерки истории Туровского княжества» (1902), «Города Великого княжества Литовского в 14—16 вв.» (1918); численні розвідки з політичної і соціальної історії України XVI—XVIII століть, української історіографії XVIII—XIX століть; серія нарисів про українських письменників XIX—XX століть: «З сучасної української літератури» (в «Літературно-науковому вістнику» та окремо 1909); «Шевченківська література за останні роки» («Україна», 1917, кн. 1—20); ст. «Невільницький цикл Т.Шевченка» («ЛНВ», 1918, кн. 2—3); «Повісті Куліша з середини 1850 р.» («Україна», 1927, кн. 1—2); «Галицька молодь та Куліш в 1860 р.» (Записки істор.-філол. від., 1928, кн. 20) та інші, надруковані в «Университетских известиях» (Київ), «Журнале Министерства народного просвещения» (Санкт-Петербург), «Известиях отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук» (С.-Петербург), «Записках Наукового товариства імені Шевченка» (Львів), в «Основе» (Одеса) та інші.
Автор портретів і розвідок, присвячених творчості Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ'яненки.
Від 1930 року не видано жодної прижиттєвої роботи.
У розпал Голодомору, 31 липня 1933 звільнений з роботи, згодом заарештований як:
один з керівних учасників антирадянської української націоналістичної терористичної організації...проводив підривну роботу на ідеологічному фронті
Історик Людмила Приходько так оцінює ті події:
В умовах сталінського тоталітаризму трагічний фінал життя О. Грушевського, як і всієї родини Грушевських був закономірним, а, враховуючи його наукові й політичні погляди, - неминучим. На довгі роки ім'я вченого було вирване з контексту української науки і викреслене з пам'яті поколінь. Наукова спадщина О. Грушевського, його науково-організаційна робота, здобутки в галузі архівної та бібліотечної справи тривалий час не вивчалися, хоча багато ідей вченого не втратили актуальності й сьогодні
Помер в одній з сільських лікарень 1942 (за твердженням місцевих жителів). За іншими даними — 1943 у селі Верхньо-Іртишськ (Казахстан). Офіційних даних про його смерть та місце поховання не знайдено, можливо ці дані приховані НКВС.
Не зважаючи на постійну загрозу арешту, дружина вченого — Ольга Грушевська зберегла архів вченого. Під час правління Микити Хрущова та політики «відлиги», передано документи Олександра Грушевського до Центрального державного архіву України.
Олександра Грушевського реабілітовано у вересні 1989 року.
- «По катастрофі 1708 року: Розквартированнє росийських полків на Україні [Архівовано 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]» / Записки НТШ. — 1907. — Том 078
- «Глухів і Лебедин (1708—1709)» (1907),
- «Луцьке міщанство» (1908),
- «З життя української старшини XVIII ст.» (1908),
- «З київського ратушного господарства XVI віку» (1909),
- «Гетьманські земельні універсали 1660—1670 років» (1909),
- «Города Великого княжества Литовського» (К.,1918),
- Луцьке міщанство в XVI в. [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Історико-географічний збірник. — К., 1927. — Т. І
- Гетьманські земельні універсали 1660—1670 років [Архівовано 3 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Історико-географічний збірник. — К., 1927. — Т. І
- Питання оборони замків В. Кн. Литовського в XVI в. [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.] // Історико-географічний збірник. — К., 1928. — Т. ІІ
- Міщанські підрахунки в ревізіях XVI в. [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.] // Історико-географічний збірник. — К., 1929. — Т. III
- Суличівка на Чернігівщині XVII—XVIII в. [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.] // Історико-географічний збірник. — К., 1929. — Т. III
- Володимир Левенко: Київ, 1918. // З сучасної української літератури : начерки і характеристики, 1918. — Ч. 1. — Вид. 2-ге : Вид. т-во ”Криниця”. [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; ред. кол.: Г.В. Боряк, Л.А. Дубровіна (голова), В.І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – С. 114-115. – URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Брега Г. С., Юркова О. В. Грушевський Олександр Сергійович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 235. — ISBN 966-00-0405-2.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.. — Т 5. — С. 1916—1917.
- Костюк І. Олександер Грушевський та становлення національної науки і вищої школи на початку XX ст. [Архівовано 4 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Український історик. — 2002. — № 01—04 (152—155).
- Матяш І. Особа в українській архівістиці. Біографічні нариси. — К., 2001.
- Приходько Л. Олександр Грушевський і становлення української національної науки на початку XX ст. [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Хорунжий Ю. М. Грушевський Олександр Сергійович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — С. 560. — ISBN 966-02-3966-1.
- Грушевський О. З сучасної української літератури : начерки і характеристики. Ч. 1 : Українські повістярі другої половини XIX в. / Олександр Грушевський. — Вид. 2-ге. — Київ : Вид. т-во ”Криниця”, 1918. — 207 1 с. [Архівовано 27 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Грушевский А. С. Из истории украинской этнографии : этногр. темы в украинской литературе / А. С. Грушевский. – СПб. : Тип. Император. АН, 1910. – 29 с. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Грушевский А. С. Из истории украинской этнографии : изучение ист. песен / Грушевский А. – Киев : Первая Киев. артель печат. дела, 1905?. – 14 с. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Народились 12 серпня
- Народились 1877
- Померли 1942
- Науковці Московського університету
- Науковці Санкт-Петербурзького університету
- Діячі НТШ
- Уродженці Ставрополя
- Українські історики
- Українські журналісти
- Дійсні члени НТШ
- Шевченкознавці
- Одеські історики
- Українські етнографи
- Діячі УЦР
- Розстріляне відродження
- Померли в таборах ГУЛАГу
- Родина Михайла Грушевського
- Посмертно реабілітовані
- Персоналії:Пінщина
- Випускники історико-філологічного факультету Київського університету