Гр (паровоз)
| Паровоз серії Гр | |
|---|---|
 | |
| Основні дані | |
| Рік будування | 1947—1956 |
| Країна будування | Німеччина (НДР) |
| Виробник | VEB Lokomotivbau Karl Marx Babelsberg |
| Разом побудовано | 417 |
| Ширина колії | 750 мм |
| Рід служби | вантажний |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість | 35 км/год |
| Осьова формула | 0–4–0 |
| Робоча маса | 25,6 т |
| Порожня маса | 23,4 т |
| Зчіпна маса | 25,6 т |
| Навантаження від рушійних осей на рейки | 6,4 т/с |
| Діаметр коліс | 800 мм |
| Дотична потужність | 300 к.с./220 кВт |
| Запас пального | 3,0 т * |
| Запас води | 5,5 м³ * |
Паровоз Гр — вузькоколійний паровоз осьової формули 0–4–0, що поставлявся в СРСР після Другої світової війни з Німеччини. Найпотужніший вузькоколійний паровоз в СРСР.
В рахунок післявоєнних репарацій СРСР зобов'язав Німеччину виготовити 400 потужних магістральних вузькоколійних паровозів.
Для їх виробництва був обраний машинобудівний завод «Maschinenbau– und Bahnbedarf AG / Orenstein & Koppel» в Бабельсбергу (передмістя Берліна), який 15 липня 1948 року отримав назву локомотивобудівний заводом імені Карла Маркса («VEB Lokomotivbau Karl Marx Babelsberg»).
Прототипом паровоза стала одна з довоєнних моделей що вироблялась на заводі. Серія нових паровозів отримала маркування ГР (рос."германский репарационный"). Перший дослідний паровоз Гр–001 був побудований 30 квітня 1947 року, і після випробувань, восени 1947 року було розпочато серійне виробництво. Першим серійним паровозом був ГР–002, дослідний локомотив залишився в НДР, а машина під номером 001 була в 1948 році побудована додатково. До 1951 року в Бабельсбергу було побудовано 352 паровози (ГР-001 –352).
З 1951 по 1953 роки через брак матеріалів і комплектуючих, виробництво локомотивів було тимчасово зупинено. У 1953 році було випущено 62 паровози, яким присвоювалися індивідуальні номери в місцях експлуатації. У 1956 році були побудовані ще 5 локомотивів ГР-415-420. Загалом в СРСР було поставлено 417 паровозів серії ГР.[1]
Паровоз Гр був виконаний по колісній формулі 0–4–0. Його було оснащено двоциліндровою паровою машиною простої дії з діаметром циліндрів 370 мм і ходом поршня 400 мм. Топка котла з колосниковими решітками була пристосована для опалення дровами. Котел, оснащений 64 жаровими і 9 димогарними трубами, був обладнаний системою пароперегріву Шмідта.
Котел паровоза виконано з комбінованим з'єднанням швів. Циліндрична частина котла з'єднана з кожухом топки і корпусом сухопарника дворядним клепаним швом, а кожух топки з вогневою коробкою (по топковой рамі) та передня решітка з циліндричною частиною котла з'єднані однорядним клепаним швом. Всі інші з'єднання виконані електрозварюванням.
Паровоз обладнаний паровими та ручними гальмами, які діють на першу і четверту осі. Тендер мав ручне гвинтове гальмо, з дією на всі осі.
Загальна випаровувальна поверхня нагріву складала 24,89 м², поверхня пароперегрівача 18,0 м², тиск пару в котлі сягав 12 атмосфер. Вага паровоза в робочому стані 25,6 т, діаметр коліс 800 мм, міг проходити криві радіусом 40 м.
Невеликий трьохвісний тендер мав контрбудку для захисту локомотивної бригади від негоди і високу дерев'яну огорожу, яка дозволяла вантажити запас дров значно вище стінок паливного бункера. Паровоз був обладнаний електричним парогенератором освітленням та двома пісочницями.
Основне застосування паровозів ГР призначалося для лісорозробок, цим зумовлена пристосованість топки до роботи на дровах. Також їх застосовували на торф'яних видобутках, цукрових заводах та ін. Паровози були потужні і надійні машини.
До 1970–х років ресурс локомотивів закінчувався і їх поступово зняли з експлуатації. Деяку кількість паровозів Гр було передано на дитячі залізниці.
Станом на 2016 рік, в деяких країнах в робочому стані знаходяться близько 10 локомотивів. Зокрема в Україні: Гр–280 на Гайворонській станції УЖД, Гр–336 на Київській дитячій залізниці.
У вигляді паровоза-пам'ятника збереглись паровози Гр–286 (напівдіючий) на Колочавській вузькоколійній залізниці (село Колочава Закарпатської області), Гр–334 в Миколаєві, в дитячому містечку «Казка».
-
Гр–319 на залізничній станції Гулбене (Латвія) -
Паровоз ГР-336 на Київській дитячій залізниці -
Паровоз-пам'ятник ГР-286 на Колочавській вузькоколійній залізниці -
Гр–334 в дитячому містечку «Казка» (Миколаїв)
- ↑ Horst J. Obermayer: Taschenbuch Deutsche Schmalspur-Dampflokomotiven. Franckh, Stuttgart 1971, ISBN 3-440-03818-1
- Horst J. Obermayer: Taschenbuch Deutsche Schmalspur-Dampflokomotiven. Franckh, Stuttgart 1971, ISBN 3-440-03818-1
- Keith Chester, Peeter Klaus, Helmut Pochardt: «Two Reparation 0-8-0s for the Soviet Union». In: Keith R. Chester (Hrsg.): Narrow Gauge Steam Locomotives in Russia and the Soviet Union. Trackside Publications, Skipton 2003, S. 76–95, ISBN 1-900095-18-1.
- Сологубов В. Н. Паровозы узкой колеи (750 мм). — Москва: Трансжелдориздат, 1951. — 278 с. — 8000 экз. — ISBN 978-5-458-77801-5.
- Паровоз Гр-280, станція Гайворон — Відео [Архівовано 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Музей «Колочавська вузькоколійка» [Архівовано 27 лютого 2017 у Wayback Machine.]