Гуанін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуанін
Систематична назва 2-аміно-1H-пурин-6(9H)-один
Інші назви 2-аміно-6-гідроксіпурин
Ідентифікатори
Номер CAS 73-40-5
Номер EINECS 200-799-8
DrugBank DB02377
KEGG C00242
Назва MeSH Guanine
ChEBI 16235
RTECS MF8260000
SMILES NC(NC1=O)=NC2=C1N=CN2
InChI InChI=1S/C5H5N5O/c6-5-9-3-2(4(11)10-5)7-1-8-3/h1H,(H4,6,7,8,9,10,11)
Номер Бельштейна 147911
Номер Гмеліна 431879
Властивості
Молекулярна формула C5H5N5O
Молярна маса 151,1261 г/моль
Тпл 360 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Гуані́н — одна з п'яти основних азотистих основ, знайдена в складі нуклеїнових кислот ДНК і РНК (решта: аденін, цитозин, тимін і урацил). Гуанін має хімічну формулу C5H5N5O, це похідна пурину. У неконцентрованому розчині біциклічна молекула гуаніну пласка. Формує нуклеозид — гуанозин.

Джерела

[ред. | ред. код]