Гур'євськ (Калінінградська область)

місто Гур'євськ
Герб Гур'євська Прапор
Нойгаузенівська церква
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Калінінградська область
Муніципальний район	Гур'євський міський округ
Поселення	Гур'євське міське поселення
Код ЗКАТУ:	27209501000
Код ЗКТМО:	27707000001
Основні дані
Населення	14 195 осіб (2015 рік)
Площа	10 км²
Поштові індекси	238300
Телефонний код	+7 40151
Географічні координати:	54°46′00″ пн. ш. 20°36′00″ сх. д.
Часовий пояс	UTC+2
Вебсторінка	gurievsk.gov39.ru
Мапа
Гур'євськ Гур'євськ
Гур'євськ у Вікісховищі

Гур'євськ (рос. Гурьевск) — місто в Російській Федерації, у Калінінградській області, Гур'євському міському окрузі. Входить до складу Гур'євського міського поселення. Населення — 14 195 осіб (2015 рік). До 1945 року було німецьким прусським містом Нойга́узен (нім. Neuhausen). Відоме під цією назвою з 1262 року. Виникло на базі тевтонського Нойгаузенського замку. Входило до складу держави Тевтонського ордену (1262—1525), Прусського герцогства (1525—1701) і королівства (1701—1871). У 1871—1918 роках адміністративно належало до Східнопрусської провінції Німецької імперії. У часи Веймарської республіки (1918—1933) та Нацистської Німеччини (1933—1945) так само належало до східнопрусських міст. Під час Другої Світової війни окуповане радянськими військами в ході Східно-Прусської операції (28 січня 1945). За рішенням Потсдамської конференції приєднане до СРСР (РСФСР) разом із більшою частиною Східної Пруссії. 1946 року перейменоване на Гур'євськ на честь російського генерал-майора Степана Гур'єва, убитого німецькими захисниками Піллау в ході Східно-Прусської операції. Після розвалу СРСР (1991) перебуває у складі Російської федерації. За радянсько-російського панування зазнало сильної русифікації.

Галерея

• 
  Руїни Нойгаузенського замку, перетвореного на базу механізації
• 
  Нойгаузенська лютеранська церква, перетворена на московську
• 
  Московська Вознесенська церква
• 
  Вулиця Леніна
• 
  Пам'ятник Гур'єву

Джерела

• Daniel Heinrich Arnoldt: Kurzgefaßte Nachrichten von allen seit der Reformation an den lutherischen Kirchen in Ostpreußen gestandnen Predigern. Königsberg 1777, S. 36–38. [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Leopold Krug: Die Preussische Monarchie; topographisch, statistisch und wirthschaftlich dargestellt. Nach amtlichen Quellen. Teil I: Provinz Preussen. Berlin 1833, S. 60, Ziffer 18, [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] und S. 67, Ziffer 31. [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• Karl Emil Gebauer: Kunde des Samlandes oder Geschichte und topographisch-statistisches Bild der ostpreußischen Landschaft Samland. Königsberg 1844, S. 97–99, Ziffer 14. [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
• G. Gerullis: Die altpreußischen Ortsnamen. Berlin, Leipzig 1922
• Hans Heinz Diehlmann: Die Türkensteuer im Herzugtum Preußen 1540, Band 1 Fischhausen- Schaaken- Neuhausen- Labiau. Verein für Familienforschung in Ost- und Westpreußen, Hamburg 1998
• Mikkels Klussis: Deutsch-Prußisches Grundwörterbuch. Institut Européen des Minorités Ethniques Dispersées mit Unterstützung des deutsch-prußischen Vereins Tolkemita, Vilnius 1999