Гуреєв Микола Михайлович

Гуреєв Микола Михайлович
Народився	30 листопада 1907(1907-11-30)  Самара, Самарська губернія, Російська імперія
Помер	15 травня 1978(1978-05-15)  (70 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія
Національність	росіянин
Діяльність	політик, чиновник, агроном
Alma mater	Одеський державний аграрний університет
Партія	КПРС
Нагороди

Микола Михайлович Гуреєв (нар. 30 листопада 1907(19071130), місто Самара Самарської губернії, тепер Російська Федерація — 15 травня 1978, Київ) — український радянський партійний і державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 4—7-го скликань. Член ЦК КПУ в 1954—1960 роках. Кандидат у члени Президії ЦК КПУ в січні — червні 1956 року. Член Президії ЦК КПУ в червні 1956 — січні 1960 року. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1971 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС в 1956—1961 роках.

Біографія

Народився в робітничій родині. У 1922 році з батьками переїхав на Україну, в місто Охтирку, де виховувався у дитячому містечку. У 1929 році закінчив Старо-Мерчицький сільськогосподарський технікум на Харківщині.

Трудову діяльність розпочав у 1929 році агрономом Колгоспспілки на Алтаї. До 1941 року працював агрономом, старшим агрономом у колгоспах та машинно-тракторних станціях (МТС) Актюбінської області Казахської РСР, Миколаївської та Одеської областей УРСР.

У 1941—1942 роках — служив у Червоній армії помічником командира роти саперного батальйону.

У 1942—1944 роках — старший агроном, директор машинно-тракторної станції у Ростовській та Омській областях РРФСР.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1944—1945 роках — начальник виробничо-територіального управління Одеського обласного земельного відділу. У квітні 1945—1948 роках — начальник Одеського обласного земельного відділу (відділу сільського господарства).

У 1948 — квітні 1953 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих.

У 1950 році закінчив Одеський сільськогосподарський інститут.

У квітні 1953 — липні 1954 року — голова виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих.

9 червня 1954 — 28 червня 1955 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР. 28 червня 1955 — 17 квітня 1959 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів Української РСР. 17 квітня 1959 — 7 січня 1960 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР.

6 січня 1960 — 19 січня 1963 року — голова виконавчого комітету Луганської обласної ради депутатів трудящих.

17 січня 1963 — грудень 1964 року — 1-й секретар Луганського сільського обласного комітету КПУ.

У грудні 1964 — 4 травня 1971 року — голова виконавчого комітету Луганської обласної ради депутатів трудящих.

З травня 1971 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Нагороди

• орден Леніна (29.11.1957)
• орден Жовтневої Революції
• три ордени Трудового Червоного Прапора (26.02.1958,)
• орден «Знак Пошани»
• медалі
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (29.11.1967)

Джерела

• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991 [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)