Гуреїв Олексій Іванович
| Гуреїв Олексій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Псевдонім | Олекса Гуреев | |||
| Народився | 12 (25) жовтня 1913 Інгулець, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 5 березня 1999 (85 років) Київ, Україна | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Діяльність | письменник, поет | |||
| Alma mater | Київський педагогічний інститут імені Горького (1940) | |||
| Роки активності | 1930 — 1980-ті | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
 | Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине джерело. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. (19 липня 2023) |
Олексій Іванович Гуреїв (також Олекса Гуреїв; нар. 25 жовтня 1913, селище рудника Інгулецький, згодом місто Інгулець, тепер частина Кривого Рогу, Дніпропетровська область — пом. 5 березня 1999, Київ) — український письменник.
Закінчив Київський педагогічний інститут (1940).
Працював учителем, під час Другої світової війни — на українській радіостанції ім. Т. Шевченка (м. Саратов, РРФСР); згодом — завідувач редакцією класичної літератури Державного видавництва художньої літератури, заступник відповідального редактора журналу «Дніпро» (50-ті рр.), відповідальний редактор газети «Друг читача» (60-ті рр.).
Автор поетичної збірки «Ентузіасти шахт» (1932), повістей «На околиці» (1934), «На бойових дорогах» (1944, усі — Харків), «Осокорківські друзі» (1946), «Повість учителя» (1955), «Коли говорить серце» (1961), «Осінні квіти» (1966), «Творчість» (1968), «Рояль і скальпель» (1971), «За снігами білими» (1973), «Комендантська година» (1979), «Полум'я над Дніпром» (1987); романів «Наша молодість» (1949) та «Життя іде» (1954), об'єднаних 1957 у дилогію (перевидання — 1964; 1970; 1984), «Друзі не зраджують» (ч. 1, 1959; ч. 2, 1963; 1983), «Люди, з якими я живу» (1975); збірки оповідань «Через замети» (1961), «Творчість» (1968; усі — Київ).
Тематика творів: життя трудівників, зокрема шахтарів Криворіжжя; героїзм співвітчизників у боротьбі з німецькими загарбниками; сутність людського існування. Тарасові Шевченкові присвятив поему «Легенда про Кобзаря» (К., 1981), оповідання «Останній арешт» (про перебування письменника в Україні у 1859 році), етюд «Діти з „Кобзарем“» (обидва — у збірці «Через замети») і нарис «Там, де лежить Кобзар» («Піонерія», 1961, № 5); стаття «Любов і ненависть (До Шевченкових роковин)» для газети «Колгоспник України», (1945, 10 березня). Деякі твори Гуреїва перекладено російською, німецькою, фінською, угорською та чеською мовами.
Член НСПУ (1943).
- Друзі не зраджують: Повісті та оповідання (Легенда про Кобзаря, Через замети, Друзі не зраджують, Повість молодої дівчини) — К. : Молодь, 1959
- Легеда про Кобзаря: Поема / фронтиспіс В. І. Касіяна; обкл. та титул Д. Д. Грибова — К. : Молодь, 1961
- Коли говорить серце: Повісті та оповідання — К.: Держлітвидав України, 1961 — 195 с.
- Через замети: Оповідання — К. : Радянський письменник, 1961 — 121 с.
- Творчість: оповідання — К. : Молодь, 1968 — 134 с.
- Наша молодість. Життя іде: Роман-дилогія — К. : Дніпро, 1970 — 572 с.
- За снігами білими: Повісті (За снігами білими, Осінні квіти) — К. : Рад. письменник, 1973 — 324 с.
- Люди, з якими живу: Роман, оповідання — К.: Рад. письменник, 1975 — 320 с.
- Рояль і скальпель: повісті та оповідання — К. : Рад. письменник, 1977 — 272 с.
- Осінні квіти: повісті — К. : Дніпро, 1977 — 320 с.
- Комендантська година: художньо-документальна повість про боротьбу київського партійно-комсомольського підпілля — К. : Політвидав України, 1979 — 359 с.; 2 арк. іл.
- Друзі не зраджують: Вибрані твори — К. : Дніпро, 1983 — 420 с.; 1 л. портр.
- Наша молодість; Життя іде: Роман-дилогія — Дніпропетровськ : Промінь, 1984 — 518 с.; 1 л. портр.(серія Заграва)
- Полум’я над Дніпром: Повість про київських підпільників — К. : Політвидав України, 1987 — 400 с.
- Комендантська година: Повість про київських підпільників. — 2-е вид., доп. — К. : Дніпро, 1989 — 399 с.
- Чеські зустрічі (уривок з повісті) // Газета і місто. 70 років разом — Кривий Ріг, 1995 — с. 337–342 (Б-чка альманаха «Саксагань»)
- Повість мого життя: літературне Криворіжжя 30-х років // Кур'єр Кривбасу — 1998, №11 — с. 121.
- Наша молодость : Роман / Авторизов. пер. с укр. Е. Россельс — К. : Гослитиздат Украины, 1951 — 324 с., 8 л.; илл. : портр.(рос.)
- Жизнь идет : Роман / Авториз. перев. с укр. М. Чечановского М. : Советский писатель, 1956 — 430 с.; илл.(рос.)
- Наша молодость : Жизнь идет : Романы / Пер. с укр. Е. Россельс и М. Чечановского — М. : Советский писатель, 1959 — 692 с.(рос.)
- Осенние цветы : Повести / Авториз. пер. с укр. Ю. Саенко — М. : Сов. писатель, 1973 — 424 с.; портр., илл.(рос.)
- Комендантский час : Повесть о киевских подпольщиках / Авториз. пер. с укр. Ю. Саенко — М. : Сов. писатель, 1988 — 400 с.(рос.)
- Українська радянська енциклопедія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Міщенко Д. ГУРЕЇВ Олекса (Олексій) Іванович // Українська Літературна Енциклопедія: В 5 т. / Редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К.: Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1: А — Г. — 536 с.: іл. ISBN 5-88500-003-4.
- Киричок П. Чесний трудівник нашої літератури: До 85-річчя з дня народження Олекси Гуреїва // КСв., 27 листопада 1998 року.
- Гуреїв Олексій Іванович // Портал ДніпроКультура; Днiпропетровська обласна універсальна наукова бiблiотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія, 23.09.2020
- Уроки української літератури. Олекса Гуреїв – співець криворізького краю // ТРК Рудана, березень 2024
- Про письменників Криворіжжя, що писали в стилі виробничого роману (відео) // Кривий Ріг LIFE, 09.05.2023
- Олекса Гуреїв майстер слова живого. Рекомендаційний список літератури до 105-річчя від дня народження українського письменника Олекси Гуреїва // Кривий Ріг. КЗК «Міська бібліотека для дорослих», 1918
- Уривок з роману «Наша молодість»
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
