Гюстав Еміль Буасонад

Гюстав Еміль Буасонад
Гюстав Еміль Буасонад
фр. Gustave Émile Boissonade
Народився	7 червня 1825; Венсенн
Помер	27 червня 1910 (85 років); Антіб
Країна	Франція
Діяльність	правовий радник
Галузь	правознавство
Alma mater	Паризький університет
Знання мов	французька
Заклад	Паризький університет і Гренобльський університет
Посада	іноземний спеціаліст в період Мейдзі
Автограф
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Гюст Еміль Буассонад де Фонтарабі (фр. Gustave Émile Boissonade de Fontarabie; 7 червня 1825, Венсенн, департамент Валь-де-Марн^[3] — 28 червня 1910, Антіб, департамент Приморські Альпи^[4]) — французький юрист-компаративіст, творець кримінального, кримінально-процесуального та цивільного кодексів Японії.

Життєпис

Народився 7 червня 1825 у Венсені, департамент Валь-де-Марн у сім'ї вченого-еллініста Жана Франсуа Буассонада де Фонтарабі.

У 1853 закінчив юридичний факультет Паризького університету. Здобув ступінь агреже в 1864, після чого викладав право — спочатку в Гренобльському, а з 1867 — в Паризькому університетах.

В 1873 отримав запрошення від уряду Японії на роботу в цій країні. Провів у Японії понад 20 років, аж до 1895. Був піонером західної юридичної освіти в цій країні — викладав французьку теорію права, кримінальне та цивільне право в Токійському університеті. Виступав за скасування катувань, але проти запрошення іноземних суддів для ведення процесів у Японії. Був серед засновників двох японських університетів: Мейдзі та Хосей — у другому з них одна з висотних будівель кампуса досі має ім'я Буассонада.

За завданням японського уряду в 1875—1880 брав участь у написанні кримінального та кримінально-процесуального кодексів країни, з 1881 по 1888 — Цивільного кодексу.

Наприкінці 1880-х у Японії посилився вплив прусської юридичної школи на противагу французькій, у 1893 написаний на французькій основі цивільний кодекс Буассонада перероблений на прусський манер, проте кримінальний кодекс Буассонада діяв аж до 1908.

У 1895 повернувся до Франції^[5]^[6]^[7].

Помер 28 червня 1910 в Антібі, департамент Приморські Альпи^[4].

Нагороди

За свою діяльність був вшанований нагородами Франції, Японії та інших держав, у тому числі^[3]^[4]:

Кавалер ордена Вранішнього сонця 2-го ступеня (Японія, 1876)
Офіцер ордена Академічних пальм (Франція, 1877)
Кавалер ордена Почесного легіону (Франція, 1887)
Почесна медаль з нагоди ухвалення конституції (Японія, 1889)
Срібна медаль імператора Мейдзі (Японія, 1894)

Примітки

↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
d:Track:Q2886420 d:Track:Q384602
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б Boissonade de Fontarabie, Gustave Emile. Base Leonore (фр.). Ministère de la Culture. Процитовано 13 червня 2024.
↑ ^а ^б ^в 28 juin 1910 : Gustave Émile Boissonade de Fontarabie. Antibes-Juan-les-Pins (фр.). Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 13 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑ Александр Васильевич Малько, Алексей Юрьевич Саломатин, Александр Дмитреевич Гуляков. Буассонад Г. Э. // Сравнительное правоведение: Юридический словарь-справочник. — Москва : Проспект, 2017. — С. 11. — 112 с. — ISBN 978-5-392-24866-7.
↑ Boissonade, Gustave Émile // Concise Dictionary of Modern Japanese History / Compiled by Janet Hunter. — Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1984. — P. 15—16. — 347 p. — ISBN 0-520-04557-2.
↑ Le bras de la justice française. Zoom Japon (фр.). Процитовано 13 червня 2024.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q2886420">база_даних_Léonore<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Міністерство_культури_Франції|ministère_de_la_Culture]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2886420]][[d:Track:Q384602]]</div>-1] база даних Léonore — ministère de la Culture.
d:Track:Q2886420 d:Track:Q384602

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11892617d_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[leonore-3] а ^б Boissonade de Fontarabie, Gustave Emile. Base Leonore (фр.). Ministère de la Culture. Процитовано 13 червня 2024.

[antibes-4] а ^б ^в 28 juin 1910 : Gustave Émile Boissonade de Fontarabie. Antibes-Juan-les-Pins (фр.). Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 13 червня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

[малько-5] Александр Васильевич Малько, Алексей Юрьевич Саломатин, Александр Дмитреевич Гуляков. Буассонад Г. Э. // Сравнительное правоведение: Юридический словарь-справочник. — Москва : Проспект, 2017. — С. 11. — 112 с. — ISBN 978-5-392-24866-7.

[hunter-6] Boissonade, Gustave Émile // Concise Dictionary of Modern Japanese History / Compiled by Janet Hunter. — Berkeley, Los Angeles, London : University of California Press, 1984. — P. 15—16. — 347 p. — ISBN 0-520-04557-2.

[zoom-7] Le bras de la justice française. Zoom Japon (фр.). Процитовано 13 червня 2024.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]