Гіпотеза Морделла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіпотеза Морделла — гіпотеза про скінченність множини раціональних точок на алгебричній кривій роду . Висунув Морделл[en] у 1922 році. Пізніше гіпотезу узагальнено з поля на довільне числове поле. 1983 року Герд Фалтінгс довів твердження, і тепер його також називають теоремою Герда Фалтінгса.

Цей результат аналогічний простішому, але ідейного близькому твердженню де Франчіса: нехай та  — ріманові поверхні та рід більший від одиниці; тоді існує скінченне число непостійних голоморфних відображень з у .

Формулювання

[ред. | ред. код]

Нехай  — неособлива алгебрична крива роду над полем . Тоді множина раціональних точок така:

  • Випадок : раціональних точок немає, або нескінченно багато; є конічним перетином.
  • Випадок : раціональних точок немає, або є еліптичною кривою, а її раціональні точки утворюють скінченнопороджену абелеву групу. (Це теорема Морделла, пізніше узагальнена до теореми Морделла — Вейля). Більш того, теорема Мазура про кручення обмежує можливу структуру підгрупи кручення.
  • Випадок : відповідно до гіпотези Морделла, що зараз є теоремою Фалгтінса, має скінченне число раціональних точок.

Доведення

[ред. | ред. код]

Доведення Герда Фалтінгса використовує відомий спосіб зведення гіпотези до випадку гіпотези Тейта та інструменти алгебричної геометрії, включаючи теорію моделей Нерона. Інше доведення, засноване на діофантових апроксимаціях, дав Пол Войта[en]. Елементарніший варіант доведення Войти дав Енріко Бомб'єрі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Parsin, A. N. (1971). Quelques conjectures de finitude en geometrie diophantienne. Actes du Congres International des Mathematiciens (Nice, 1970), Tome 1. Gauthier-Villars. с. 467—471.
  • Parshin, A. N. (2001), Гіпотеза Морделла, у Hazewinkel, Michiel (ред.), Математична енциклопедія, Springer, ISBN 978-1-55608-010-4