Гірсон Арон Ісакович

	Арон Гірсон
Особисті дані
Повне ім'я	Арон Ісакович Гірсон
Народження	14 квітня 1938
	Куйбишев, РРФСР
Смерть	20 лютого 2022 (83 роки)
	Самара, Росія
Зріст	183 см
Вага	81 кг
Прізвисько	Ароша
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1952—1956	«Локомотив» (Куйбишев)
Професіональні клуби*
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Арон Ісакович Гірсон (рос. Арон Исаакович Гирсон; 14 квітня 1938, Куйбишев, РРФСР — 20 лютого 2022) — радянський російський футболіст, нападник, вихованець куйбишевського футболу. Високий, сильний, різкий, форвард таранного типу^[1].

Життєпис

У дитячому віці грав на стадіоні «Локомотив», перший тренер — Олександр Чистов^[2]. Увагу тренерів команди «Крила Рад» привернув до себе під час виступів за юнацьку збірну міста.

Гірсон прийшов до «Крила Рад» у 1957 році разом із Володимиром Бреднєвим, Миколою Карасьовим, Галімзяном Хусаїновим (з останнім ділив одну ставку в 1100 рублів на двох). 3 серпня 1958 року відбувся його дебют в основному складі «Крил Рад»: напередодні відзначився двома голами дублерам ЦСК МО, і після матчу старший тренер Олександр Кузьмич Абрамов сказав: «Готуйся, гратимеш із московським „Динамо“». Це був єдиний у житті шанс закріпитися у складі «Крил Рад». Той матч із «Динамо» став не найкращим у його футбольній біографії.

Отриммав і другий шанс — наприкінці 1960-го. Коли після відчайдушної боротьби за право виступати у «вищому світлі» вітчизняного футболу «Крила Рад» таки вилетіли до класу «Б», було оголошено збір найкращих куйбишевських футболістів, які виступали за команди інших міст. Згадали тоді й про те, що в калінінградській «Балтиці» грають Володимир Соловйов, Борис Спіркін, Арон Гірсон. Патріоти рідного міста, всі троє одразу ж написали заяви про перехід до «Крил». Але інші «патріоти» з Калінінградського обкому КПРС покрили ці заяви «козирями» — повістками до Військового комісаріату. Вони розуміли, що втрачають: волжани вивели команду в лідери прибалтійської та західноукраїнської зони класу «Б», Гірсон лише за перший свій сезон у «Балтиці» набив 18 голів^[3].

У 1961 носив пов'язку капітана збірної РРФСР, сформованої з гравців класу «Б».

Разом із гравцями одеського СКА став майстром спорту СРСР, виграв Чемпіонат УРСР з футболу.

Отримав Гірсон і третій шанс закріпитися в «Крилах» — як тренер-селекціонер при Всеволоді Блінкові, але втратив і цей шанс, вирушив разом із опальним Альфредом Федоровим у Тольятті робити нову команду для вищої ліги.

Примітки

↑ Наш календарь. Самарский футбол (рос.). kc-camapa.ru. 15-04-2003. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 15-04-2003.
↑ Виталий Прищепов (15-04-2005). Слава фронтовика влекла детей в футбольные секции. Самарский футбол (рос.). kc-camapa.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 15-04-2005.
↑ Кандалов Сергей (14-10-2010). Лучший нападающий серебряной "Балтики". Газета "Калининградский спорт, выпуск № 38 (473)" (рос.). kc-camapa.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 14-10-2010.

Посилання

Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
Профіль гравця на сайті «Український футбол»
Біографія [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті sport-strana.ru (рос.)
Профіль гравця [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ФК «Крила Рад» (Самара) (рос.)
Профіль [Архівовано 11 січня 2022 у Wayback Machine.] на сайті footbook.ru (рос.)

[1] Наш календарь. Самарский футбол (рос.). kc-camapa.ru. 15-04-2003. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 15-04-2003.

[2] Виталий Прищепов (15-04-2005). Слава фронтовика влекла детей в футбольные секции. Самарский футбол (рос.). kc-camapa.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 15-04-2005.

[3] Кандалов Сергей (14-10-2010). Лучший нападающий серебряной "Балтики". Газета "Калининградский спорт, выпуск № 38 (473)" (рос.). kc-camapa.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 14-10-2010.

[1]

[2]

[3]