Перейти до вмісту

Данієль Юлій Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Данієль Юлій Маркович
рос. Юлий Маркович Даниэль
ПсевдонімNikolaj Aržak[1]
Народився15 листопада 1925(1925-11-15)[2][3][…]
Москва, СРСР[5]
Помер30 грудня 1988(1988-12-30)[3][4][…] (63 роки)
Москва, СРСР[5]
ПохованняВаганьковське кладовище
Країна СРСР[7]
Діяльністьпоет, письменник, перекладач, письменник наукової фантастики, прозаїк
Alma materМосковський державний обласний університетd
Мова творівросійська
БатькоМарк Даніельd
РодичіPavel Uvarovd
У шлюбі зБогораз Лариса Йосипівна і Irina Uvarovad
ДітиДаніель Олександр Юлійович
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни I ступеня медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Ю́лій Ма́ркович Даніє́ль[8] (рос. Юлий Маркович Даниэль, псевдоніми: Микола Аржак, Юрій Петров; 15 листопада 1925, Москва, РРФСР, СРСР — 30 грудня 1988, Москва, РРФСР, СРСР) — російський письменник (прозаїк, поет, перекладач), дисидент.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї єврейського літератора Марка Данієля (Марка Наумовича Меєровича). Учасник Другої світової війни (було поранено).

Закінчив філологічний факультет Московського обласного педагогічного інституту.

Одружився з уродженкою Харкова, випускницею Харківського університету Ларисою Богораз, яка переїхала до чоловіка в Москву. 11 березня 1951 в них народився син Олександр.

Від 1957 року публікував в СРСР переклади поезії, а від 1958 року за кордоном — критичні щодо радянської влади повісті та оповідання (под псевдонімом Микола Аржак). 1965 року заарештовано та 1966 року засуджено за ці публікації до 5 років таборів (разом із другом Андреєм Синявським), які відбув у Дубравлагу.

Після звільнення (1970) жив у Калузі, публікував переклади під псевдонімом Юрій Петров.

Творчість

[ред. | ред. код]

Проза

[ред. | ред. код]

Найхарактернішою для прозаїка Аржака та найважливішою для російської прози середини 20 століття є повість-антиутопія «Говорить Москва». Аржак розповідає, як в СРСР Указом Президії Верховної Ради ввели День відкритих вбивств, як трудові маси одностайно схвалили цю ініціативу, як непросто дається окремим громадянам несприйняття цього страхітливого «свята».

Переклади

[ред. | ред. код]

Основна маса перекладів Юлія Данієля — виконані за підрядниками вірші поетів 20 століття (фінських, латиських, вірменських та ін.). У творчому доробку Данієля також талановиті переклади світової поетичної класики (Вальтер Скотт, Вільям Вордсворт, Теофіль Готьє, Адальберт Шаміссо, Федеріко Гарсія Лорка та ін.).

Твори

[ред. | ред. код]
  • «Говорить Москва» (Вашингтон, 1962) — повість.
  • «Руки. Людина з МІНАПу» (Вашингтон, 1963) — оповідання.
  • «Спокута» (Вашингтон, 1964) — оповідання.
  • «Вірші з неволі» (Амстердам, 1971).
  • «Говорить Москва» (Москва, 1991) — проза, поезія, переклади.
  • «Я все збиваюся на літературу…» (Москва, 2000) — листи з ув'язнення, вірші.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. а б Encyclopædia Britannica
  5. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118678760 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Енциклопедія Брокгауз
  7. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2012.
  8. Доброокий: спогади про Івана Світличного. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — 863 с. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.) — С. 359.
  • Большой энциклопедический словарь. — М. : Астрель, 2005. — С. 310.
  • Белая книга по делу А. Синявского и Ю. Даниэля / Составила А. Гинзбург. — Франкфурт-на-Майне, 1967.
  • Цена метафоры, или Преступление и наказание Синявского и Даниэля / Составила Е. Великанова. — Москва, 1989.

Електронні джерела

[ред. | ред. код]